Справа № 638/4845/20
Провадження № 2/638/1322/22
23.02.2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Хайкіна В.М.
за участю секретаря Запорожець Д. Д.
з участю судового розпорядника ОСОБА_1
з участю представника позивача ОСОБА_2
з участю відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування майном, усунення перешкод у користуванні майном та виселення, -
03.04.2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення, згідно прохальної частини якої позивач просить суд: 1) зобов'язати ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) виселити ОСОБА_5 з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Справа перебувала у провадженні судді Грищенко І. О.
На підставі розпорядження №02-06/297 від 02.07.2020 року проведено повторний автоматизований розподіл справи та визначено нового головуючого суддю для розгляду вказаної справи - ОСОБА_6 , що підтверджує протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.10.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження (головуючий суддя Шестак О. І.).
На підставі розпорядження №02-06/984 від 18.11.2020 року проведено повторний автоматизований розподіл справи та визначено нового головуючого суддю для розгляду вказаної справи - ОСОБА_7 , що підтверджує протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.12.2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення прийнято до провадження судді Хайкіна В. М. та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.02.2022 року прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_4 про збільшення позовних вимог у справі №638/4845/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення та ухвалено продовжити розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд: 1) визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_2 , шляхом зняття її з реєстраційного обліку по вищевказаній адресі; 2) зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_2 ; 3) виселити ОСОБА_3 з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стороною відповідача - ОСОБА_3 подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що підставою позовних вимог у даному провадженні є те, що 27.03.2020 року право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1454 зареєстровано за ОСОБА_4 . Як новий власник квартири, позивач вважає, що попередній власник квартири ОСОБА_8 чинить йому перешкоди у користування своїм майном, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та позивач як законний власник квартири має право вимагати усунення перешкод щодо користування своїм майном. Разом з тим, в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Подус Г.С.) на розгляді перебуває справа за №638/8540/20 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ДП «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А., Приватного нотаріуса ХМНО Ємець Івана Олександровича, третя особа ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про поновлення порушеного права власності, шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності. При цьому, підставою позовних вимог є те, що вказані електронні торги з реалізації належної на праві власності ОСОБА_8 нерухомого майна - трикімнатної квартири, загальною площею 96,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що були оформлені протоколом №470400 від 19 березня 2020 року, складеним Державним підприємством «СЕТАМ» відбулися з грубим порушення вимог Закону України від 3 червня 2014 року №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»; порушення вимог ч. 1 ст. 203 ПК України, а також порушення приватним виконавцем Бабенко Д.А. вимог Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, на цей час предметом даного спору є квартира, що належала раніше ОСОБА_8 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Між сторонами дійсно виник спір з приводу правомірності набуття та реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1454 від 17.02.2020 року, та, відповідно, правомірності вибуття квартири з власності ОСОБА_8 . Відповідач вважає, що існує необхідність зупинити провадження по справі до вирішення взаємопов'язаної справи за №638/8540/20.
Відповідач - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання про зупинення провадження у справі, просила суд його задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Чуб С. В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження, просив суд відмовити в його задоволенні.
Суд, дослідивши доводи сторін цивільного процесу, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Цивільним процесуальним кодексом України передбачено як право (стаття 252 ЦПК України), так і обов'язок суду (статті 251 ЦПК України) зупинити провадження.
Зокрема, за змістом статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; 5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 6) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні; 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; 5) призначення судом експертизи; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу; 8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (частина 1 статті 252 ЦПК України).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення вчинення судом процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду
Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 910/12694/18.
Так, позовними вимогами у справі, що розглядається, тобто справі №638/4845/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування майном, усунення перешкод у користуванні майном та виселення є: 1) визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_2 , шляхом зняття її з реєстраційного обліку по вищевказаній адресі; 2) зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_2 ; 3) виселення ОСОБА_3 з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Як стверджує позивач, однак всупереч свого процесуального обов'язку не доводить вказане належними та допустимими доказами, зокрема, наприклад копією позовної заяви, позовними вимогами у справі №638/8540/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_9 , ДП «Сетам», ОСОБА_4 , приватного нотаріуса ХМНО Ємець І.О., третя особа ТОВ «ОТП Факторинг» про поновлення порушеного права власності шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності, є: 1) поновлення порушеного права на житло шляхом визнання недійсними електронних торгів з реалізації належної на праві власності ОСОБА_8 нерухомого майна - трикімнатної квартири, загальною площею 96,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що були оформлені протоколом №470400 від 19 березня 2020 року, складеним Державним підприємством «СЕТАМ»; 2) визнання недійсним протоколу №470400 від 19 березня 2020, складеного Державним підприємством «СЕТАМ» за результатами проведення електронних торгів з реалізації належної на праві власності ОСОБА_8 нерухомого майна - трикімнатної квартири, загальною площею 96,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) визнання незаконним Акту приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. від 27.03.2020 року про реалізацію предмета іпотеки - трикімнатної квартири, загальною площею 96,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . при примусовому виконанні у виконавчому провадженні №59101092; 4) визнання незаконним та скасування Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , PHOKПП: НОМЕР_1 , зареєстрованим: АДРЕСА_3 ., видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О. за реєстровим номером № 1454 від 27.03.2020 року; 5) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 36112013 від 27.03.2020 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на Квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, за суб'єктним складом сторін та предметом позову згадані позовні вимоги, які розглядаються у цих справах, є взаємопов'язаними, однак вказане ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При встановлених судом обставинах та виходячи із обов'язку виконання завдання цивільного судочинства, суд вважає, що клопотання відповідача є необґрунтованим, адже його задоволення не сприяє ефективному розгляду справи та виконанню завдання цивільного судочинства, визначеному у статті 2 ЦПК України.
Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У пункті першому статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. зазначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Тому, відповідно до наведених положень ст. 2 ЦПК України, п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., слід визнати, що у даному випадку зупинення судом провадження у справі є непропорційним втручанням у право кожного на розгляд справи впродовж розумного строку, та не відповідає завданню цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
З цих підстав, з урахуванням положень ч. 4 ст. 44 ЦПК України, яка передбачає, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання з огляду на його безпідставність.
Керуючись п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд,-
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування майном, усунення перешкод у користуванні майном та виселення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 23.02.2022 року.
Головуючий: