Житомирський апеляційний суд
Справа №289/2250/21 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.
Категорія 39 Доповідач Миніч Т. І.
09 листопада 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді: Миніч Т.І.
суддів: Павицької Т.М.,
Трояновської Г.С.
секретаря судового засідання Кузьменко А.О.
з участю позивача та представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Кириленка О.О.
у цивільній справі №289/2250/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів, -
У листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом. Просив стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті кошти в сумі 1500 доларів США грн. та сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн. В обґрунтування поданого позову зазначав, що 02.11.2017 сталося зіткнення автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача, і автомобіля Citroen Jumpy, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини позивача. На пропозицію відповідача ОСОБА_3 сплатив йому 1500 доларів США в якості відшкодування за заподіяну шкоду внаслідок пошкодження автомобіля Citroen Jumpy для подальшої передачі цих коштів власниці цього автомобіля ОСОБА_4 . Однак, відповідач дані кошти ОСОБА_4 не передав. Тому, на думку позивача, відповідно до ст. 1212 ЦК України грошові кошти в сумі 1500 доларів США підлягають стягненню з відповідача, оскільки останнім набуті безпідставно.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2022 року Позов ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про повернення безпідставно набутих коштів задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1500 доларів США з конвертацією цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 908 грн.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції є незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказує, що в розписці невірно зазначено прізвище відповідача ОСОБА_1 (замість ОСОБА_5 , вказано ОСОБА_5 ), не вказана адреса місця проживання та реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків особи, яка отримала грошові кошти, а також не вказана особа, яка передає грошові кошти. Також у вказаній розписці немає зобов'язання про передачу отриманих грошових коштів власниці автомобіля ОСОБА_4 . Крім того, датою складання розписки є 14.11.2017 року. Тобто з часу ДТП минуло майже 5 років. А тому відповідно до ст.257 ЦК України минули строки позовної давності. До того ж, ОСОБА_1 ніяких коштів від ОСОБА_3 не отримував і ніякої розписки йому не писав.
Апелянт вважає, що посилання суду в своєму рішення про стягнення безпідставно отриманих коштів згідно зі ст.1212 ЦК України та відповідно до рішення Радомишльського районного суд Житомирської області від 05.10.2021 року у справі №289/718/21 - є безпідставними.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.11.2017 на 36 км + 700 м. автодороги М06 Київ-Чоп сталося зіткнення автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням третьої особи ОСОБА_3 , і автомобіля Citroen Jumpy, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, який належить ОСОБА_4 .
Згідно письмової розписки від 14.11.2017 ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 в якості компенсації за завдані збитки внаслідок пошкодження в ДТП транспортного засобу Citroen Jumpy 1500 доларів США.
Також судом встановлено, що вказані кошти в сумі 1500 доларів США відповідач ОСОБА_1 власниці автомобіля ОСОБА_4 не передав.
Вказані обставини встановлені рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 жовтня 2021 року по справі №289/718/21, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 11 травня 2022 року (а.с. 5-6).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
При цьому судом враховано, що згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України щодо повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Аналіз статті 1212 ЦК України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 по справі №607/5422/16-ц (провадження №61-17355св18).
В даному випадку судом першої інстанції зроблений обгрунтований висновок про набуття відповідачем без достатніх правових підстав спірних коштів.
Щодо доводів представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , викладених у апеляційній скарзі, про пропущення позивачем позовної давності, апеляційний суд виходить з наступного.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 256,257 ЦК України).
Згідно зі статтею 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд першої інстанції надав належну оцінку змісту судового рішення Радомишльського районного суду від 05 жовтня 2021 року та дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач остаточно встановив безпідставність набуття і збереження відповідачем коштів у сумі 1500 доларів в ході судового розгляду цивільної справи №289/718/21, рішення в якій набрало законної сили 11.05.2022.
Водночас, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі №14-134цс18, від 16.01.2019 по справі №373/2054/16.
Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то суд вказує, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, вносить двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 14-134цс18.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем отримано від позивача грошові кошти в сумі 1500 доларів США без достатньої правової підстави.
Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: Судді: