Провадження № 21-з/803/85/22 Справа № 436/6042/12 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
про роз'яснення судового рішення
02 листопада 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача Пістун А.О.,
суддів Іванченко О.Ю., Коваленко В.Д.,
за участю секретаря
судового засідання Гулієв М.І. огли,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року,
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2022 апеляційну скаргу захисника Забеліна В.Г., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 - задоволено.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника Забеліна В.Г., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації всього майна, яке є його власністю, у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 28 листопада 2012 року та визнання виконавчого листа виконавчого провадження у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню - скасовано.
Постановлено нову, якою задоволено клопотання захисника Забеліна В.Г., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 , звільнено ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації всього майна, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2012 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання зазначеного вироку.
20.09.2022 до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення резолютивної частини ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2022 в частині того, що звільнення засудженого ОСОБА_1 від додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна, автоматично має тягнути за собою й скасування постанови Прокуратури Дніпропетровської області про арешт майна, б/н, від 19.06.2012 або припинення (скасування) обтяження, накледеного на підставі зазначеної постанови, шляхом їх цитування.
Заявник зазначає, що його було звільнено від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації всього майна, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2012 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання зазначеного вироку.
ОСОБА_1 звернувся із заявою про державну реєстрацію прав та обтяжень до державного реєстратора про зняття арешту з належного йому нерухомого майна. Однак 22.08.2022 державним реєстратором було винесено рішення, яким відмовлено у задоволенні його заяви. Мотивуючи дане рішення реєстратор зазначив, що арешт на майно накладено постановою Прокуратури Дніпропетровської області, а з ухвали Дніпровського апеляційного суду не вбачається скасування цієї постанови.
В подальшому, при зверненні до відповідного органу, у коло повноважень якого, в тому числі, входить й виконання зазначеного рішення, з'ясувалося, що посадовій особі даного органу при розгляді вказаного питання, виявилося незрозумілим ухвала Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2022, у зв'язку з чим відсутня можливість надалі вирішити питання по суті.
Заявник та прокурор належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви ОСОБА_1 , однак в судове засідання не з'явилися. Неприбуття у судове засідання сторін по справі, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Перевіривши заяву ОСОБА_1 , ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 380 КПК України передбачено, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Відповідно до вимог вищевказаної норми КПК України, роз'яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо його неоднакового тлумачення і розуміння під час виконання. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Наведені положення закону є імперативними й підлягають обов'язковому врахуванню судом, сторонами та іншими учасниками провадження при його здійсненні.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто, коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
При цьому, виходячи зі змісту вказаної норми, роз'ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття та порядок його виконання.
Як вбачається з матеріалів провадження, постановлена ухвала апеляційного суду - як її мотивувальна, так і резолютивна частини, викладені загальновживаними словами, містять чіткий і зрозумілий характер, в них зазначенні мотиви та правові підстави прийнятого рішення, що відповідає вимогам ст.ст. ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, оскільки в мотивувальній частині ухвали зазначені мотиви прийнятого рішення, у висновках містяться посилання на відповідні норми кримінального процесуального закону, а резолютивна частина цього судового рішення містить чіткий висновок, є зрозумілою і не містить будь-яких положень, які можуть викликати суперечності стосовно її розуміння.
Як слідує із заяви ОСОБА_1 просить роз'яснити ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2022, при цьому вказує, що арешт на майно було накладено постановою Прокуратури Дніпропетровської області, а відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду не вбачається скасування даної постанови.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації всього майна, яке є його власністю, у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 28 листопада 2012 року та визнання виконавчого листа виконавчого провадження у кримінальній справі щодо нього, який не підлягає виконанню.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2022 ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2021 року - скасовано.
Постановлено нову, якою звільнено ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації всього майна, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2012 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання зазначеного вироку.
При цьому, ні в заяві наданої до суду першої інстанції, ні в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не ставив питання про скасування арешту на майно, накладеною постановою Прокуратури Дніпропетровської області, б/н від 19.06.2012.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 537 КПК України встановлено перелік питань, що виникають під час виконання вироків, які суд має право вирішувати. Порядок вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, врегульований ст. 539 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно роз'яснити, що він не позбавлений можливості звернутись, в порядку виконання вироку, відповідно до ст. 537 КПК України до суду, визначеному ст. 539 КПК України, за наявності відповідних доказів, з клопотанням щодо вирішення питання про скасування постанови Прокуратури Дніпропетровської області про арешт майна, б/н від 19.06.2012.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 380, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Заяву ОСОБА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року - задовольнити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що він не позбавлений можливості звернутись, в порядку виконання вироку, відповідно до ст. 537 КПК України до суду, визначеному ст. 539 КПК України, за наявності відповідних доказів, з клопотанням щодо вирішення питання про скасування постанови Прокуратури Дніпропетровської області про арешт майна, б/н від 19.06.2012.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
А.О. Пістун О.Ю. Іванченко В.Д. Коваленко