Справа № 161/7815/22 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.
Провадження № 22-ц/802/904/22 Категорія: 39 Доповідач: Данилюк В. А.
01 листопада 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
секретаря Савчук Т. Ф.,
з участю:
представник відповідача Місюри І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про припинення договору поруки за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 серпня 2022 року,
У червні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про припинення договору поруки
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит № 3079, згідно якого останньому надано кредитні кошти в сумі 36000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13% річних з терміном повернення кредиту 25.06.2027 року (далі - Договір про іпотечний кредит). Одночасно, 27.06.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та нею укладено договір поруки № 3297, за умовами якого вона стала поручителем за взятими ОСОБА_2 на себе зобов'язаннями за Договором про іпотечний кредит (далі - Договір поруки). Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.03.2015 року, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Волинської області від 02.12.2016 року з неї та ОСОБА_2 , в користь відповідача було солідарно стягнуто заборгованість за Договорами про іпотечний кредит та поруки в розмірі 33515,61 дол. США та 6782,83 грн. пені. Разом з тим, 29.11.2021 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області ухвалено рішення (справа № 161/2079/15-ц), яким проведено поділ майна подружжя та визначено за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира). 16.02.2022 року вона звернулася до АТ «Державний ощадний банк України», від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», з проханням прийняти виконання зобов'язання за Договору поруки шляхом прийняття відповідачем права власності на належну їй частку в квартирі. Однак, кредитор відмовився прийняти належне виконання, натомість розпочав процедуру апеляційного оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.11.2021 року. Вважає, що відмова відповідача прийняти право власності на належну їй частку в квартирі в якості виконання нею зобов'язань за Договором поруки, породжує його припинення на підставі ч. 2 ст. 559 ЦК України. Враховуючи наведене, просить суд визнати припиненим Договір поруки та стягнути з відповідача на свою користь понесені нею судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 серпня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банку України» в особі філії Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про припинення договору поруки відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вказує,що суд першої інстанції неналежно розглянув позовні вимоги, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
В даному судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечила та просить її відхилити.
Позивачка та третя особа в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, заслухавши представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судомз матеріалів справи встановлено, що 27.06.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит № 3079, за умовами якого позичальнику надано кредитні кошти в розмірі 36000.00 дол. США зі строком їх повернення до 25.06.2027 року (а.с. 5-6).
Згідно п. 1.1 Договору про іпотечний кредит, позичальник зобов'язався повернути кредит в сумі 36000,00 дол. США, а також сплатити проценти за користування кредитом.
Крім того, 27.06.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (кредитор), ОСОБА_2 (позичальник) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено Договір поруки (а.с. 7).
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, Поручитель зобов'язалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за Договором про іпотечний кредит № 3079 від 27.06.2007 pоку, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Пунктом 2.1 Договору поруки визначено, що у разі порушення боржником виконання зобов'язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому цим договором.
Договором поруки визначено поняття «зобов'язання» в цьому договорі, зокрема, це зобов'язання боржника перед кредитором, що випливає з кредитного договору, а саме: здійснити погашення кредиту у розмірі 36000 дол. США, сплатити кредитору відсотки за користування кредитом в розмірі 13 % річних, штраф, пеню та інші платежі у розмірі, порядку та на умовах зазначених у кредитному договорі.
Таким чином, поручитель ОСОБА_1 зобов'язалась перед кредитором відповідати в солідарному порядку за повне та своєчасне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором, а саме: повернути кредитні кошти та сплати нараховані проценти за їх користування.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Однією з підстав припинення поруки, що визначені ст. 559 ЦК України, є відмова кредитора прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
Аналіз зазначених норм закону свідчить про відсутність у поручителя правових підстав пропонувати кредитору виконання зобов'язання за кредитним договором шляхом визнання права власності на нерухомість, оскільки в силу ст. 559 ЦК Україні таке виконання є неналежне.
Отже, в даному випадку належним виконанням зобов'язань позивачем ОСОБА_1 за Договором поруки є повернення кредитних коштів та сплата процентів за їх користування, отриманих позичальником згідно умов Договору про іпотечний кредит № 3079 від 27.06.2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до АТ «Державний ощадний банк України», від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», з проханням прийняти виконання зобов'язання згідно Договору поруки № 3079 від 27.06.2007 року, укладеного на підставі Договору про іпотечний кредит № 3079 від 27.06.2007 року, що був укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 шляхом прийняття АТ «Державний ощадний банк України» права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 (а.с. 20).
При цьому рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.03.2015 року, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Волинської області від 02.12.2016 року, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в користь відповідача було солідарно стягнуто заборгованість за Договорами про іпотечний кредит та поруки в розмірі 33515,61 дол. США та 6782,83 грн. пені (а.с. 8-11).
Вищевказане судове рішення на день розгляду судом даної справи набрало законної сили і є чинним.
Оскільки за умовами Договору поруки ОСОБА_1 зобов'язалась перед кредитором відповідати в солідарному порядку за повне та своєчасне виконання боржником зобов'язання за Договором про іпотечний кредит, а саме повернути кредитні кошти та сплати нараховані проценти за їх користування. Відтак, запропоноване позивачем виконання зобов'язання за кредитним договором шляхом прийняття AT «Ощадбанк» права власності на частку в квартирі є безпідставним та таким, що не відповідає умовам Договору поруки. У свою чергу, судове рішення по справі № 161/2079/15-ц не є скасованим чи зміненим та залишається чинним.Наведене свідчить про ту обставину, що запропоноване позивачем виконання зобов'язання за кредитним договором шляхом визнання за AT «Ощадбанк» права власності на частку в майні не відповідає умовам Договору поруки, а тому відповідач Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» своїм листом № 21-1/321/10798/2022-02/вих від 18.03.2022 року правомірно відмовило позивачці у задоволенні її прохання (а.с. 21).
Виходячи з наведеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції, є власним тлумаченням особою, яка подала апеляційну скаргу, чинного законодавства, спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 серпня 2022 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 листопада 2022 року.
Головуючий
Судді :