Справа № 761/21636/22
Провадження № 1-кс/761/11932/2022
13 жовтня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_2
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6, погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Київ, українця, громадянина України, одруженого, військового ТрО, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022100000000786, -
13.10.2022 старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у місті Києві майор поліції ОСОБА_6, звернувся з клопотанням, погодженим прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022100000000786, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що у СУ ГУНП у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12022100000000786, відомості про яке внесені 11.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому дій, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Повноваження прокурора, який був присутній під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, зазначивши, що до підозрюваного не можливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання слідчого заперечував, надав письмові заперечення, в яких вказував на недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 добровільно прибув до слідчого і не намагався переховуватися. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі і виконує обов'язки по захисту територіальної цілісності України, має постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні дружину та діда, який є інвалідом 2 групи похилого віку, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, а тому просив застосувати до свого підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт за місцем фактичного проживання.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника та заперечував проти клопотання слідчого.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання.
У судовому засіданні було встановлено, що Головним управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000786, відомості про яке внесені 11.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
11.10.2022 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 фактично затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
11.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Ризик переховування від правосуддя обґрунтовується стороною обвинувачення, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі до восьми років.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_1 , який на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких є тяжким злочином, а відтак, на переконання слідчого судді, підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання, яке може бути йому призначено у разі визнання винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Такий ризик, на думку слідчого судді, є цілком ймовірним.
Щодо існування інших, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, а саме: незаконно впливати на свідків, потерпілу сторону, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним, у тому числі і прокурором.
При цьому, слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя вважає, що застосування ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може ґрунтуватись лише на тому, що кримінальне правопорушення, вчинення якого його інкримінується, відноситься до категорії тяжких злочинів, а також на тому, що підозрюваний може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім того, прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , а тому, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчим суддею також враховано характеризуючи дані, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних та сімейних зв'язків, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.
У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати підозрюваного: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Слідчий суддя вважає за потрібним роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6, погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 грудня 2022 року включно.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_2