СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/10439/22
пр. № 2/759/4217/22
09 листопада 2022 року
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судових засідань Радзівіл А.Б., позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кухаренко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивачка покладається на те, що 13.07.2012 року зареєструвала з відповідачем шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, про що зроблено відповідний актовий запис №637.
Від цього шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №2794; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим в Об'єднаних Арабських Еміратах,реєстраційний номер DU/N/2360/2016; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим в Об'єднаних Арабських Еміратах,реєстраційний номер DHA/BDS/3042020/8544/
Підставою для розірвання шлюбу позивачка зазначає наступні обставини: відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутність проблем, які виникають у сім'ї, він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Позивачка зазначає, що протягом тривалого часу відповідач взагалі самоусунувся від сім'ї, примирення між ними неможливе.
Ухвалою суду від 01.09.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 07.09.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 30.09.2022 року постановлено перейти від розгляду справи без виклику сторін в розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 09.11.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про надання строку на примирення сторін.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала повністю, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кухаренко О.В. в задоволенні позову просила відмовити, запреречувала щодо його задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 13.07.2012 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, про що зроблено відповідний актовий запис №637, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .
У шлюбі народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №2794; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим в Об'єднаних Арабських Еміратах, реєстраційний номер DU/N/2360/2016; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим в Об'єднаних Арабських Еміратах, реєстраційний номер DHA/BDS/3042020/8544/
Зважаючи на те, що позивачка не має наміру на збереження шлюбу, наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, суд дійшов до переконання, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Згідно з ч.2 ст.140 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до частини 2 статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з приписами частини 3 статті 105 СК України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Подана позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті права, а також права їхніх дітей, що відповідає вимогам ст.109 СК України.
Представником відповідача в судовому засіданні подано заяву, згідно якої просить суд надати час на примирення подружжю.
Стаття 111 СК України регламентує право суду вжити заходів щодо примирення подружжя. При цьому, як встановлено судом, позивачка, висловлюючи свою позицію щодо підтримання позовних вимог, категорично заперечувала проти примирення та просила відмовити в задоволенні клопотання відповідача, оскільки на час перебування справи в суді обставини, які викладені в позовній заяві, не змінилися. Наведені позивачкою аргументи стороною відповідача не спростовані.
Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку щодо відмови в клопотанні відповідача про надання строку на примирення, оскільки примирення само собою обумовлює спільне бажання подружжя зберегти сім'ю та розцінює таке спрямоване на затягування розгляду справи. На час розгляду позову в суді такої обопільної згоди не досягнуто.
Відмовляючи в клопотанні відповідача стосовно вжиття заходів щодо примирення подружжя відповідно до ст. 111 СК України, суд виходив з наступного. Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців. Тобто, надання можливості примирення є правом, а не обов'язком. Судом встановлено, що сторонами не досягнуто згоди на примирення.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукали позивачку наполягати на розірванні шлюбу, зокрема неоспореного факту окремого проживання, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та інтересам дітей, що мають істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору стягуються з відповідача на користь позивача, але позивачем така вимога у позовній заяві не ставилася, що суд розцінює як небажання стягнення судових витрат.
Керуючись статями 12, 81, 141, 206, 263-265 ЦПК України, статтями 24, 56, 105, 109, 110, 112 СК України, суд,-
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 13.07.2012 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, про що зроблено відповідний актовий запис №637 .
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Н.О.Горбенко