09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 140/5824/21
адміністративне провадження № К/990/9165/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №140/5824/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 (ухвалене у складі головуючого судді Валюха В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 (ухвалена у складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.),
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" (далі - ТОВ "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ", позивач) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП «Про накладення штрафу на ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу від 09.12.2020 № 2404.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" зазначив, що не погоджується із оскаржуваною постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2404, оскільки висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам, ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» у своїй діяльності дотримується вимог нормативно-правових актів, якими передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора ГТС у вчиненні дій з регулювання небалансів. ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» врегульовані щодобові небаланси шляхом оформлення ТОВ «Оператор ГТС України» та направлення одностороннього акту врегулювання щодобових небалансів товариства за газовий місяць червень 2020 року, які своєчасно, належно та в повному обсязі сплачені. Крім того, умови Типового договору не можуть порушуватися, оскільки у ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» виникають зобов'язання як Ліцензіата та сторони лише за договором транспортування, укладеного між позивачем та ТОВ «Оператор ГТС України» від 12.12.2019 №1910000125, а не Типовим договором.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду 01.11.2021, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022, у задоволенні позову ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ'відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності порушень щодо призначення та проведення перевірки, позаяк така перевірка обґрунтовано була призначена на підставі пункту 2 частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII, у зв'язку із надходженням на адресу НКРЕКП звернення ТОВ «Оператор ГТС України» від 03.09.2020, у якому повідомлялося про невиконання постачальниками зі спеціальними обов'язками (в т. ч. позивачем) вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, пункту 2.1 Ліцензійних умов, що відповідно до статті 59 Закону № 329-VIII є правопорушенням на ринку природного газу. Суди також дійшли висновку, що оплата ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» щодобових небалансів ТОВ «Оператор ГТС України» не спростовує виявлене перевіркою допущене позивачем порушення в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування та не звільняє його від встановленої законодавством відповідальності за правопорушення на ринку природного газу у вигляді порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022, позивач оскаржив її у касаційному порядку. У касаційній скарзі, заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ».
У касаційній скарзі заявник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано у спірних правовідносинах положення статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 59 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, у зв'язку з чим, на думку позивача, суди дійшли невірних висновків про те, що відповідачем правомірно винесено постанову від 23.12.2020 «Про накладення штрафу на ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, а позивачем не доведено її протиправності.
Крім того, заявник наголошує на тому, що ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» врегульовані щодобові небаланси шляхом оформлення ТОВ «Оператор ГТС України» та направлення одностороннього акту врегулювання щодобових небалансів товариства за газовий місяць серпень 2020 року, які своєчасно, належно та в повному обсязі сплачені, проте дану обставину суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, на думку заявника. Позивач зазначає, що імперативна норма частини 5 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» передбачає під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, у дослідженні та врахуванні НКРЕКП серйозності і тривалості правопорушення, наслідків правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
Підставою касаційного оскарження зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та мотивує цю підставу відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - щодо питання суперечності застосування положень законодавства про відповідальність замовника послуг транспортування природного газу у вигляді плати за небаланс (у випадку небалансу портфоліо балансування), встановлених Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу, вимогам статті 59 Закону України «Про ринок природного газу».
Від НКРЕКП надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ», в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, оскільки суди дійшли правильних висновків про те, що НКРЕКП під час проведення перевірки та прийняття спірної постанови діяла у межах повноважень та відповідно до законодавства; просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 18.04.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ".
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2020 на адресу НКРЕКП надійшло звернення ТОВ «Оператор ГТС України» від 03.09.2020, у якому повідомлялося про невиконання постачальниками зі спеціальними обов'язками вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, пункту 2.1 Ліцензійних умов, що відповідно до статті 59 Закону України Про ринок природного газу від 09.04.2015 № 329-VIII (далі - Закон № 329-VIII) є правопорушенням на ринку природного газу. Так, зокрема, з 01.01.2020 по 21.08.2020 замовники послуг транспортування - постачальники із спеціальними обов'язками допустили значний обсяг негативного добового небалансу шляхом надання незбалансованих номінацій/реномінацій (коли планові обсяги подачі природного газу до ГТС відрізняються від планових обсягів відборів природного газу ГТС) та невжиття заходів щодо вчасного збалансування своїх портфоліо балансування, інформація за 01.08.2020-21.08.2020 по подачам та відборам природного газу постачальниками зі спеціальними обов'язками додано до листа, серед яких зазначено ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ». При цьому, зміст вказаної інформації свідчить про те, що у більшої половини вказаних замовників послуг транспортування природного газу планові обсяги подачі природного газу були значно меншими від обсягів відбору природного газу, і зазначені постачальники природного газу зі спеціальними обов'язками своєчасно не вчинили належних та необхідних заходів для недопущення виникнення таких небалансів у вказаний період 2020 року, що суперечить Кодексу ГТС. За таких умов, надання послуг транспортування природного газу у вказаний період з 01.08.2020 по 21.08.2020 призвело до створення фізичного перевантаження ГТС, оскільки відбувався забір з ГТС природного газу оператора ГТС, а не газу, поданого постачальниками зі спеціальними обов'язками, чи газу, який перебуває у їх власності чи розпорядженні.
Постановою НКРЕКП від 13.10.2020 № 1896 «Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб'єктами господарювання» призначено позапланові виїзні перевірки дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цих заходів, суб'єктами господарювання, згідно з переліком, до якого включено ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ», відповідно до цієї постанови НКРЕКП видано посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 29.10.2020 № 508.
В період з 06.11.2020 по 19.11.2020 проведена виїзна перевірка дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ», за результатами якої складено акт від 19.11.2020 № 449.
Перевіркою, зокрема, встановлено, що ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 11.05.2017 № 633, протягом періоду з 01.01.2020 по 21.08.2020 відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 (зі змінами; далі - Положення № 867), на позивача покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).
Між ТОВ «Оператор ГТС України» і ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» укладено договір транспортування природного газу від 12.12.2019 № 1910000125 із додатковою угодою № 1 від 04.05.2020, який відповідає Типовому договору.
ТОВ Оператор ГТС України 31.08.2020 склав односторонній акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2020 року від 31.08.2020 № 08-2020-1910000125, відповідно до якого розмір плати за добовий небаланс природного газу за газовий місяць, що підлягає сплаті замовником, а саме ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця), що складає 18916,66 тис. грн. Позивачем здійснено оплату 21.09.2020 за добовий небаланс природного газу за серпень 2020 року на суму 17116,66 тис. грн, згідно із платіжним дорученням від 21.09.2020 № 764, та направлено лист від 17.09.2020 № 43702-Сл-1277-0920 з проханням зарахувати частину переплати в сумі 1110,25 тис. грн та в сумі 689,75 тис. грн по договору транспортування природного газу від 12.12.2019 № 1910000125 в оплату за добовий небаланс за серпень 2020 року.
ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» надані акт звірки розрахунків за період з 01.08.2020 по 30.09.2020 по договору транспортування природного газу, укладеного між ТОВ «Оператор ГТС України» та позивачем від 12.12.2019 № 1910000125, відповідно до якого станом на 30.09.2020 сальдо на користь ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» складало 839,27 тис. грн.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
Постановою НКРЕКП «Про накладення штрафу на ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» від 09.12.2020 № 2404 накладено штраф у розмірі 102000,00 грн на ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави XIV Кодексу ГТС, та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
Не погоджуючись з постановою НКРЕКП, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП (далі також - Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до частини другої цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Пунктами 11 та 12 частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб'єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 826/3880/18, від 28.09.2020 у справі № 812/225/17, від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20, від 26.05.2021 у справі № 824/266/20-а, від 08.07.2021 у справі № 160/1598/20, від 28.07.2021 у справах № 380/744/20 та № 280/160/20, від 13.08.2021 у справі № 280/62/20 та від 20.05.2022 у справі № 340/370/21.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що НКРЕКП надійшло звернення ТОВ «Оператор ГТС України» від 03.09.2020, у якому повідомлялося про невиконання постачальниками зі спеціальними обов'язками (в т. ч. позивачем) вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, пункту 2.1 Ліцензійних умов, що відповідно до статті 59 Закону № 329-VIII є правопорушенням на ринку природного газу.
Частиною 7 статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
Згідно з частиною 5 статті 19 Закону №1540-VIII, за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятор.
За наслідком розгляду звернення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», відповідачем прийнято постанову від 13.10.2020 № 1896 «Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб'єктами господарювання», в якому наведено перелік суб'єктів господарювання щодо яких і проводяться позапланові виїзні перевірки. Зазначеним переліком передбачено також і проведення перевірки ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідно до положень Закону №1540-VIII, на підставі постанови НКРЕКП №1896 від 13.10.2020 та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки, сектором НКРЕКП правомірно та за наявності обґрунтованих підстав проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ», за результатами якої складено акт № 449 від 19.11.2020.
Судами також встановлено та слідує зі змісту акта перевірки, що відповідачем встановлено порушення позивачем вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
Тобто, основним спірним питанням у цій справі є те, чи можна вважати недотримання пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, що призвело до невчасного збалансування позивачем свого портфоліо балансування, порушенням пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов та, відповідно, чи може бути за таке порушення до позивача застосована відповідальність, передбачена статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу».
З цього приводу колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» Регулятор, у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу, приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на час виникнення спірних правовідносин - від 51 000 грн до 850 000 грн) - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС портфоліо балансування - це сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу; підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період; реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.
Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
Згідно з положеннями глави 2 XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D). Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.
Відповідно до положень глави 3 розділу IV Кодексу ГТС з метою забезпечення комунікації між замовниками послуг транспортування, у тому числі для їх самоорганізації з метою врегулювання власних небалансів протягом газової доби (D) оператор газотранспортної системи повинен створити та підтримувати на інформаційній платформі дошку повідомлень. Дошка повідомлень є інструментом для публікації (оприлюднення) замовниками послуг транспортування повідомлень про наміри відчуження (продажу) чи набуття (купівлі) певних обсягів природного газу. Для забезпечення фактичного приймання-передачі природного газу між замовниками послуг транспортування (балансовими портфоліо), які розмістили інформацію на дошці повідомлень, замовники послуг транспортування мають подати оператору газотранспортної системи відповідні торгові сповіщення.
За правилами глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
Згідно з положеннями глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу, як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.
Плата за добовий небаланс застосовується таким чином:
- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;
- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Згідно з пунктом 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. Плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення.
Відповідно до пункту 16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.
У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.
Пунктом 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Пунктом 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 20 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що у випадку, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до пункту 3 Типового договору суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, зобов'язаний привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору транспортування природного газу у тримісячний строк з дати набрання чинності цією постановою.
Положеннями пункту 4.1 розділу IV Типового договору також визначено, що замовник зобов'язаний, зокрема вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.
Згідно з пунктом 3.1 розділу III Типового договору оператор зобов'язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Відповідно до абзацу 2 пункту 9.2 розділу IX Типового договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.
Пунктом 9.4 розділу IX Типового договору передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
У пункті 11.4 розділу XI Типового договору встановлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Пунктами 12.1 та 12.3 розділу XII Типового договору, передбачено, що протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу ГТС. Фінансове забезпечення виконання замовником зобов'язань щодо оплати добового небалансу надається у формах, визначених Кодексом, на користь Оператора згідно з чинним законодавством України.
Отже, дотримання вимог Кодексу ГТС та Типового договору є обов'язковими для застосування всіма суб'єктами господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність у сфері транспортування природного газу, а тому ці вимоги, з урахуванням положень пункту 2.1 та 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо транспортування природного газі, є спеціальними вимогами, що висуваються законодавством до ліцензіатів у сфері транспортування природного газу. При цьому, положеннями Кодексу ГТС та Типового договору передбачено не міру відповідальності за несвоєчасний баланс портфоліо балансування, а обов'язок сторін по здійсненню відшкодування вартості природного газу за фактом виявлення добового (місячного) небалансу.
Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2021 року у справі № 826/13960/17 та від 02.11.2022 у справі № 260/2484/21, про те, що розділ XIV Кодексу ГТС не містить імперативної вимоги в частині замовлення оператором газорозподільної системи послуг з балансування оператором газотранспортної системи, а направлені виключно на створення ефективних механізмів забезпечення надійності у роботі газотранспортної системи та усунення ризиків від дій недобросовісних суб'єктів ринку природного газу, оскільки Кодексом ГТС передбачено процедуру врегулювання постачальниками природного газу небалансів власних споживачів до відповідного числа наступного місяця шляхом здійснення купівлі природного газу в інших замовників послуг транспортування.
Крім того, колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постановах від 11.03.2021 у справі № 640/20494/19 та від 08.07.2021 у справі № 160/1598/20, відповідно до якого:
«Пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов містить невизначений термін («інші нормативно-правові акти»), що може призводити до непередбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт, що означає надання НКРЕКП дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж.
Така норма не відповідає критерію якості закону (ясності і недвозначності правової норми), оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що не виключає необмеженості трактування у її правозастосовній практиці і може призводити до свавільного її застосування…».
На цій підставі Верховний Суд у вищезгаданих постановах наголосив, що Ліцензійні умови передбачають вимоги до провадження господарської діяльності саме з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу ГТС, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.
За приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензійні умови - це нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
Частиною дев'ятою статті 9 цього ж Закону встановлено, що вимоги ліцензійних умов до суб'єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають специфічні організаційні, матеріально-технічні, виробничі, кадрові та інші вимоги.
З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу згідно з пунктом 2.1 глави 2 Ліцензійних умов стосуються не всіх без винятку «інших нормативно-правових актів та нормативних документів», а лише тих, які безпосередньо стосуються господарської діяльності з постачання природного газу.
Аналіз вищезазначених норм, дає підстави дійти висновку про те, що ліцензіати - суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері транспортування природного газу, зобов'язані дотримуватися, зокрема, вимог Кодексу ГТС та Типового договору, у тому числі, в частині збалансованості своїх портфоліо балансування, для чого зобов'язані вчиняти всі необхідні заходи, спрямовані на збалансованість свого портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу. При цьому положеннями Кодексу ГТС та Типового договору передбачено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів. Дотримання вищезазначених вимог є обов'язком суб'єкта господарювання, за умови здійснення ним господарської діяльності з постачання природного газу на підставі ліцензії, а тому Кодекс ГТС та Типовий договір є нормативно-правовими актами, які містять специфічні вимоги у сфері провадження господарської діяльності з постачання природного газу, відтак, їх порушення може вважатися порушенням Ліцензійних вимог, відповідальність за яке передбачене статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу».
Виявлене відповідачем допущення ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» негативного добового небалансу шляхом надання незбалансованих номінацій/реномінацій, а саме: без подачі природного газу на точки входу у рамках ПСО відбувався відбір з газотранспортної системи природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», що ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» не оспорюється та безумовно свідчить про порушення позивачем вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов.
Частинами першою та другою статті 32 Закону №329-VIII передбачено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та на умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
Разом з цим, пунктом 3 Постанови НКРЕКП № 2497від 30.09.2015, якою затверджений типовий договір, встановлено вимогу до суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору транспортування природного газу у тримісячний строк з дати набрання чинності цією постановою.
Як вже зазначалось судом, пунктом 4 розділу IV Типового договору передбачено, що замовник зобов'язаний вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.
Враховуючи наведене, укладення між ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» і ТОВ «Оператор ГТС України» Договору транспортування не звільняє Товариство від виконання ним обов'язків, визначених законодавством та положеннями Типового договору. При цьому, враховуючи вимоги Постанови НКРЕКП №2497 від 30.09.2015, усі договірні відносини суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування, зокрема, природного газу, повинні відповідати затвердженому Типовому договору.
З огляду на те, що допущення порушення у вигляді незбалансування портфоліо балансування не заперечується позивачем, доводи заявника про відсутність підстав для притягнення ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» до відповідальності за порушення вимог, передбачених, в тому числі, Типовим договором, є безпідставними.
При цьому, сплата ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» вартості щодобових негативних балансів не є передбаченою відповідальністю за вчинене позивачем порушення, натомість встановлюється положеннями Типового договору з метою надання оператору належного фінансового забезпечення, що також є одним із обов'язків замовника.
Відтак колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сплата щодобових небалансів не спростовує протиправність дій ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» щодо несвоєчасного збалансування свого портфоліо.
Крім того, застосований відповідачем штраф - це передбачена законодавством санкція за допущене порушення вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
Вказаний вид відповідальності не пов'язаний із дотриманням заявником умов укладеного між ним і ТОВ «Оператор ГТС України» Договору транспортування в частині сплати вартості щодобових небалансів, натомість стосується неналежного виконання позивачем обов'язків, покладених на нього Ліцензійними умовами, Кодексом ГТС та Типовим договором.
За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оспорювана постанова прийнята з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а відтак є правомірною.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
З огляду на те, що касаційний суд залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то у силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ"- залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець