08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 400/3625/20
адміністративне провадження № К/990/28703/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року у справі №400/3625/20 за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг у розмірі 219 986,72 грн.
ОСОБА_1 , в свою чергу, звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із зустрічним адміністративним позовом до Головного Управління ДПС у Миколаївській області, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27 вересня 2019 року:
- №00000553305, яким збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 137 087,05 грн, з яких 109 669,64 грн - за основним платежем, 27 417,41 грн - за штрафними санкціями;
- №00000563305, яким збільшено зобов'язання зі сплати військового збору в сумі 10 338,63 грн, з яких 8270,90 грн - за основним платежем, 2067,73 грн - за штрафними санкціями;
- №00000543305, яким застосовано штраф в сумі 1 710 грн;
- №000005333505, яким застосовано штраф в сумі 5 10 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року, у задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 219 986,72 грн відмовлено. Зустрічний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Миколаївській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
21 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року у справі №400/3625/20.
У поданій вдруге касаційній скарзі, як підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, прийнятність доводів про ненадання оцінки усім доказам у справі можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.
Відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови.
Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених підстав для касаційного оскарження.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року у справі №400/3625/20 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов