08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 140/3809/22
адміністративне провадження № К/990/29148/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Державної установи "Маневицька виправна колонія (№42)" на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №140/3809/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Маневицька виправна колонія (№42)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати індексації заробітної плати за період з 01 березня 1999 року по 01 січня 2008 року;
- зобов'язати провести індексацію заробітної плати за період з 01 березня 1999 року по 01 січня 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність щодо застосування базового місяця квітня 2008, березня 2010 при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 30 грудня 2010 року;
- зобов'язати провести індексацію заробітної плати за період з 01 січня 2008 року по 30 грудня 2010 року зі встановленням базового місяця - січень 2008;
- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення за 1999 - 2004, 2008 роки;
- зобов'язати провести нарахування та виплату матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення за 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2008 роки в розмірі місячного грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення за 2007-2010 роки;
- зобов'язати провести нарахування та виплату грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2007, 2008, 2009, 2010 роки в розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням окладу за штатною посадою з урахуванням підвищень посадових окладів, окладу за спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячної 100- відсоткової надбавки, додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, які були встановлені особі рядового і начальницького складу за станом на 1 число місяця, у якому здійснюється виплата матеріальної допомоги), премій.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01 березня 1999 року по 30 грудня 2010 року. Зобов'язано Державну установу «Маневицька виправна колонія (№42)» здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 1999 року по 30 грудня 2010 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна установа "Маневицька виправна колонія (№42)" подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Державної установи "Маневицька виправна колонія (№42)" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року у справі №140/3809/22 повернуто скаржнику.
Не погодившись із цією ухвалою про повернення апеляційної скарги, Державна установа "Маневицька виправна колонія (№42)" за допомогою засобів поштового зв'язку 19 жовтня 2022 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.
У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у: застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації; незастосуванні норми, яку належало застосувати; наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи, що скаржником в касаційній скарзі не наведено підстав для касаційного оскарження, а саме: не зазначено про допущені судом апеляційної інстанції в ухвалі про повернення апеляційної скарги порушення конкретних норм матеріального чи процесуального права при її постановленні, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 248, 327, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної установи "Маневицька виправна колонія (№42)" на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №140/3809/22 повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддяО.А. Губська