08 листопада 2022 року
м. Київ
справа №808/1362/16
адміністративне провадження № К/9901/39176/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Коваленко Н.В., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2016 (суддя - Прасов О.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 (судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко О.О.)
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви, а. с.26-31), просив:
- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастра у Бердянському районі Запорізької області по реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 2310400000:09:012:0228, розташованої по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастра у Бердянському районі скасувати у Поземельній книзі Державного земельного кадастру реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2310400000:09:012:0228.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрація спірної земельної ділянки проведена з порушенням, на підставі технічної документації, що не відповідає чинному законодавству, оскільки під час складання технічної документації та проведення кадастрової зйомки, межі земельної ділянки з ним, як суміжним власником, не погоджені, крім того, спірна земельна ділянка є проїздом та віднесена до земель загального користування, а отже не може бути передана у власність, і щодо цієї земельної ділянки відповідач без відповідного рішення не може визначати цільове призначення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.04.2015 позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_2 (а. с.79) та земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2310400000:09:012:0220 (а. с.78).
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-230218213206 від 03.06.2016):
- земельна ділянка з кадастровим номером 2310400000:09:012:0228 за місцем розташування: АДРЕСА_2 ,
- дана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),
- форма власності - комунальна,
- площа земельної ділянки - 0,0206 га,
- державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої 04.08.2014 Приватним підприємством «Інвестресурс», на замовлення ОСОБА_3 ,
- державна реєстрація земельної ділянки здійснена 10.06.2015 Управлінням Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області (а. с.114).
Вважаючи, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:09:012:0228 у Державному земельному кадастрі проведена з порушенням встановленого чинним законодавством порядку позивач звернувся з цим позовом до суду.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області по реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 2310400000:09:012:0228, розташованої по АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастра у Бердянському районі Запорізької області скасувати у Поземельній книзі Державного земельного кадастру реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2310400000:09:012:0228.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що кадастровий реєстратор при обранні для земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:09:012:0228 цільового призначення необґрунтовано обрав цільове призначення «для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» із просторовою прив'язкою до адреси домоволодіння АДРЕСА_3 , а не «землі загального користування», тобто порушив вимоги Секції К 18 підрозділу 18.00 «Класифікації видів цільового призначення земель».
Відповідач не довів чому він не застосував «найбільш адекватне цільове призначення (для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд)» із просторовою привязкою до адреси домоволодіння АДРЕСА_3 , тобто до домоволодіння позивача.
Крім того, суди виходили з того, що відповідно до Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.05.2016 у справі №310/5724/15-ц (а.с.81-82) саме між позивачем та відповідачем точиться спір щодо користування наведеною земельною ділянкою.
З наведеного вбачається, що відповідач протиправно надав переваги одному землекористувачу перед іншим, що призводить до поглиблення конфліктної ситуації між ними щодо користування зазначеною земельною ділянкою.
Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , якою було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не доведено, що судове рішення впливає на її права та інтереси.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для вчинення відповідачем спірної реєстраційної дії була Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлена 04.08.2014 Приватним підприємством «Інвестресурс», на замовлення ОСОБА_3 , а не проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що у відповідності до вищенаведених положень ст.25 Закону України «Про землеустрій» є двома окремими видами документації із землеустрою.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неправильно встановлено обставини справи, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, покликається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що державна реєстрація спірної земельної ділянки здійснена на підставі її заяви, тому судове рішення впливає на її права та інтереси.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Оскаржуваним судовим рішенням зобов?язано відповідача скасувати реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2310400000:09:012:0228
При цьому, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка кадастровий номер 2310400000:09:012:0228 станом на час виникнення спірних правовідносин перебувала у комунальній власності.
Реєстрація зазначеної земельної ділянки пов?язана з необхідністю встановлення (відновлення) її меж в натурі (на місцевості) і проведена на підставі технічної документація із землеустрою, яка виготовлена на замовлення ОСОБА_3 .
Покликання ОСОБА_1 в обґрунтування касаційної скарги на те, що реєстрація земельної ділянки проведена за її зверненням є безпідставним, оскільки доказів на підтвердження таких обставин суду не надано.
Також безпідставним є покликання ОСОБА_1 в обгрунтування підстав касаційного оскарження на те, що за її зверненням розроблено проект землеустрою щодо відведення їй зазначеної земельної ділянки, оскільки такий проект є самостійним видом землевпорядної документації і самостійною підставою для вчинення дій по державній реєстрації земельної ділянки.
За таких обставин та наданих суду доказів, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що судовим рішенням у цій справі питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 не вирішувалося.
Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи викладене касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 328, 339 КАС України, Суд
ухвалив:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
О.П. Стародуб
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук