07 листопада 2022 року
м. Київ
справа №640/14038/20
адміністративне провадження № К/990/29569/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі, проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з'ясовано такі обставини.
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, третя особа - ОСОБА_2 , в якому просила визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №926184-5605-1031 від 25 березня 2020 року про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб 18010700, податковий період - 2020, сума податкового зобов'язання-707,18 грн. та борг - 2882,54 грн. із встановленням зобов'язання сплатити їх протягом 60 днів з дня його отримання; визнати протиправною бездіяльність щодо збереження відображення інформаційних баз даних Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну та митну політику, в інтегрованих картках платника податків відомостей та даних відносно гр. ОСОБА_1 як платника податку на землю та зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області внести зміни в інформаційну систему "Податковий блок" шляхом виключення з неї відомостей про платника податку на землю гр. ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2021 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №926184-5605-1031 від 25 березня 2020 року про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб 18010700, податковий період - 2020, сума податкового зобов'язання-707,18 грн. та борг - 2882,54 грн. із встановленням зобов'язання сплатити їх протягом 60 днів з дня його отримання закрито.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 вересня 2021 року позов задоволено частково: зобов'язано Головне управління ДПС у Київській області розглянути питання про внесення змін в інформаційну систему "Податковий блок" стосовно відомостей про платника податку на землю гр. ОСОБА_1 , враховуючи висновки суду, викладені в мотивувальній частині даного рішення; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, до якої додав клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року в задоволенні заявленого клопотання відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику можливість протягом десяти днів подати докази сплати судового збору.
Ухвалою від 17 листопада 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд за клопотанням відповідача продовжив йому строк для усунення недоліку апеляційної скарги.
В подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року відповідачеві відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу - повернуто.
11 травня 2022 року податковим органом повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, до якої додано, зокрема, клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 16 червня 2022 року відмовив в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору та залишив апеляційну без руху, надавши заявнику десятиденний з дня вручення копії ухвали строк для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших (поважних) причин такого пропуску, а також доказів сплати судового збору.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався, у тому числі, положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржником надіслано до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване введенням на території України воєнного стану, внаслідок чого податковий орган позбавлений можливості своєчасного оскарження рішень суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року відмовлено як у задоволенні заявленого клопотання, так і у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на визнання неповажними причин пропуску податковим органом строку звернення з апеляційною скаргою.
При цьому, суд зауважив, що скаржником не надано жодних належних доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, починаючи з моменту отримання оскаржуваного рішення, тобто з 08 жовтня 2021 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами; питання ж поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, й сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більше, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.
Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Шостий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 30 вересня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у відповідності до вимог законодавства.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова