07 листопада 2022 року
м. Київ
справа №380/7739/20
адміністративне провадження №К/990/26082/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у справі №380/7739/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними та скасувати рішення Другої кадрової комісії №333 «Про неуспішне проходження атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» від 09 квітня 2020 року та наказ Прокурора Львівської області №1402к «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14 серпня 2020 року;
поновити позивача на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань Прокуратури Львівської області (аналогічній посаді Державної організації «Львівська обласна прокуратура») та органах прокуратури;
стягнути з Державної організації «Львівська обласна прокуратура» на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту звільнення і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середньомісячного заробітку допустити до негайного виконання.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Другої кадрової комісії №333 «Про неуспішне проходження атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» від 09 квітня 2020 року та наказ Прокурора Львівської області №1402к «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14 серпня 2020 року.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань Прокуратури Львівської області (аналогічній посаді Державної організації «Львівська обласна прокуратура») та органах прокуратури, з 20 серпня 2020 року.
Стягнуто з Державної організації «Львівська обласна прокуратура» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 серпня 2020 року по 26 квітня 2022 року в розмірі 431845,26 грн.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 20466,60 грн (з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів) допущено до негайного виконання.
23 вересня 2022 року Офіс Генерального прокурора засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у справі №380/7739/20 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору в розмірі 5273,70 грн.
Скаржником усунуто недоліки касаційної скарги, які зазначені в ухвалі від 17 жовтня 2022 року та подано платіжне доручення про сплату судового збору №4466 від 20 жовтня 2022 року в розмірі 5273,70 грн.
Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
України.
Підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права, а саме: п.7 Порядку №221, п. 16 розділу ІІ Закону №113-ІХ та п.6 розділу ІІІ Порядку №221, відповідно до яких прокурор, який за результатами складання іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь у атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації; п.7 Порядку 233 щодо повноважень членів кадрової комісії; п.13 розділу ІІ Закону №113-ІХ та п.6 розділу І Порядку щодо можливості включення інших етапів атестації; п.17 розділу ІІ Закону №113-ІХ та п.7 розділу І Порядку №221, відповідно до яких повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29 вересня 2021 року у справі №440/2682/20, від 20 жовтня 2021 року у справі №380/5462/20, від 21 вересня 2021 року у справі №160/6204/20, від 07 липня 2022 року у справі №160/6476/20.
Також скаржник посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VІ у зіставлені з підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №113-ІХ без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 вересня 2021 року у справах №200/5038/20-а та №160/6204/20, від 29 вересня 2021 року у справах №440/2682/20 та №640/24727/19, від 17 листопада 2021 року у справі №540/1456/20, від 25 листопада 2021 року у справі №160/5745/20, від 22 грудня 2021 року у справі №640/1208/20, від 28 грудня 2021 року у справі №640/25705/19, окрім того при ухвалені оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статтю 235 КЗпП України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 серпня 2021 року у справі №640/8497/20, від 27 жовтня 2021 року у справі №340/3563/20.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329, 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у справі №380/7739/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати із Львівського окружного адміністративного суду справу №380/7739/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: Н.А. Данилевич
О.Р. Радишевська