08 листопада 2022 року
м. Київ
справа №600/2659/21-а
адміністративне провадження № К/990/974/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2021 (колегія суддів: Кузьмишин В.М., Сушко О.О., Ватаманюк Р.В.) у справі №600/2659/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 30 квітня 2021 року № 33/46-26/5204, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років та інших додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 88% грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років та інших додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 30 квітня 2021 року № 33/46-26/5204, із врахуванням раніше виплачених сум, без обмежень максимальним розміром такої пенсії.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 апеляційна скарга залишена без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу.
При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.
18.11.2021 копію ухвали надіслано відповідачу через систему «Електронний суд».
26.11.2021 на виконання вимог ухвали від 18.11.2021 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що з 01.09.2021 по 31.10.2021 включно до юридичного відділу ГУПФУ в Чернівецькій області надійшло 2882 документа, з яких 1188 судових рішень. Водночас, у зв'язку з перебуванням у відпустках та в стані тимчасової непрацездатності працівників відділу представництва в судах працювало фактично 2 з 9 працівників, що унеможливило вчасне опрацювання вказаних вище документів.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021.
Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, наведені в клопотанні причини пропуску строку визнані неповажними.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуваною ухвалою порушено право відповідача на апеляційне оскарження. Вказує на неможливість ГУПФУ оперативно опрацювати велику кількість судових рішень, що надійшли за той час, оскільки у зв'язку з перебуванням у відпустках та в стані тимчасової непрацездатності працівників відділу представництва працювало фактично 2 з 9 працівників.
Ухвалою Верховного Cуду від 31.01.2022 відкрито касаційне провадження.
Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просив відмовити у її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 295 КАС України передбачено строки на апеляційне оскарження.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З матеріали справи вбачається, що рішення суду першої інстанції від 06.09.2021 ухвалено у порядку письмового провадження.
07.09.2021 копію рішення направлено на офіційну електронну адресу ГУПФУ в Чернівецькій області.
Суд апеляційної інстанції також встановив, що відповідачем вже подавалася апеляційна скарга на оскаржуване рішення. Однак, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 вказану скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Оскільки відповідачем не виконано вимоги ухвали від 18.10.2021, суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.11.2021 апеляційну скаргу повернув.
Відповідно до системи "Електронний суд" апеляційна скарга повторно створена відповідачем 11.11.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду з апеляційною скаргою на судове рішення. Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилається на надмірне навантаження працівників відділу представництва в судах.
Водночас, судом апеляційної інстанції наведеним доводам надана оцінка і підстави, на які посилався відповідач, визнані неповажними причинами пропуску строку.
Водночас колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 в справі № 819/1224/15-а.
Посилання на надмірне навантаження працівників ГУПФУ в Чернівецькій області не є поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки свідчить лише про неналежну організацію роботи суб'єкта владних повноважень.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2021 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
Л.В. Тацій