1[1]
Іменем України
02 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12022116290000046 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Таращанського районного суду Київської області від 18 травня 2022 року, ухвалений щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісовичі Таращанського району Київської області, громадянина України, раніше судимого 24.09.2021 року вироком Таращанського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
Згідно з вироком Таращанського районного суду Київської області від 18 травня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Цим же вироком суд вирішив питання щодо речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.
Як встановлено вироком суду, в кінці жовтня 2021 року ОСОБА_6 перебував поблизу приміщення непрацюючої ферми, яка знаходиться по провулку Господарському с. Потоки Білоцерківського району Київської області, де виявив рослину коноплі. В цей момент у нього виник умисел на придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу, для власного споживання без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу, ОСОБА_6 діючи умисно, з метою власного споживання, без мети збуту, зірвав вищевказану рослину коноплі, чим здійснив незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабіс, та помістив до правої кишені своєї куртки, розпочавши таким чином незаконне його зберігання, та переніс до свого місця проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , і залишив вказаний наркотичний засіб на горищі господарського приміщення, таким чином продовживши незаконне зберігання наркотичних засобів, для власного споживання без мети збуту.
06.04.2022 приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_6 , виявив, що залишений на горищі господарського приміщення наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс висох. Після цього, ОСОБА_6 , вищевказаний наркотичний засіб помістив у чорну сумку та поклав до правої кишені своєї куртки, чим продовжив незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабіс, для власного споживання без мети збуту.
В подальшому, 06.04.2022 о 14 год. 35 хв., ОСОБА_6 було зупинено працівниками поліції відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області неподалік будинку № 60 по вул. Молодіжна, с. Лісовичі Білоцерківського району Київської області. У ході проведення огляду поряд з останнім було виявлено та вилучено сумку чорного кольору з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс, масою 45,94 г, який останній незаконно придбав та зберігав для власного споживання, без мети збуту.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Таращанського районного суду Київської області від 18 травня 2022 року змінити в частині обставини, яка обтяжує покарання, передбаченої ст. 67 КК України, -рецидив кримінальних правопорушень. В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, зазначає про те, що апеляційна скарга вноситься у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Зокрема, як вказує апелянт, суд першої інстанції незаконно визнав обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, рецидив кримінальних правопорушень, оскільки згідно ст. 34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.
Натомість, зазначає, що згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 був засуджений 24.09.2021 Таращанським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у виді штрафу.
Згідно з вироком Таращанського районного суду Київської області від 18.05.2022, ОСОБА_6 вчинив злочин в кінці жовтня 2021 року.
Як звертає увагу апелянт, ОСОБА_6 сплатив штраф 05.10.2021 року, тобто відбув покарання і вважається таким, що не має судимості, що з огляду на положення ст. 34 КК України (в редакції від 01.07.2020), п. 2-1 ст. 89 КК України (в редакції від 01.07.2020) свідчить про відсутність в діях останнього обставини, яка обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України, -рецидиву кримінальних правопорушень.
Проте, на думку прокурора, суд першої інстанції на обов'язковість застосування положень вказаних норм КК України уваги не звернув, не застосував закон, що підлягає застосуванню, натомість зазначив обставину, яка обтяжує покарання, передбачену ст. 67 КК України, - рецидив кримінальних правопорушень, тобто застосував закон, який не підлягає застосуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просили її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 унезаконному придбанні та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, встановленим органом досудового розслідування, оскільки вирок суду був ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України.
Порушень при розгляді обвинувального акту щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку у спрощеному порядку, колегія суддів не вбачає, а тому встановлені органом досудового розслідування обставини, як і правова кваліфікація дій обвинуваченого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 394 КПК України, не є предметом апеляційного розгляду, у зв'язку з чим, згідно положень ч. 1 ст. 404 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду лише в межах поданої прокурором апеляційної скарги, а саме в частині виключення із мотивувальної частини вироку обставини, яка, згідно з вимогами ст. 67 КК України, обтяжує покарання.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного вироку, суд першої інстанції, при визначенні обвинуваченому виду та міри покарання, у відповідності із ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому, обставиною, яка, згідно ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_6 , суд визнав рецидив кримінальних правопорушень.
Разом з тим, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі прокурора, суд першої інстанції неправомірно визнав вказану обставину такою що обтяжує покарання, оскільки відповідно до вимог, передбачених ст. 34 КК України, рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.
За наявними в матеріалах кримінального провадження даними, згідно з вироком Таращанського районного суду Київської області від 24.09.2021 року, ОСОБА_6 було визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, який було сплачено 05.10.2021 року, тобто до вчинення кримінального правопорушення, за яке останнього засуджено згідно оскаржуваного вироку.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 310 КК України, так само як і кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 цього Кодексу, відповідно до вимог матеріального закону, кваліфікується як кримінальний проступок.
Згідно положень п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України, якою визначені строки погашення судимості, особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, визнаються такими, що не мають судимості, після відбуття покарання, в даному випадку після сплати штрафу.
Виходячи з наведених вище вимог закону, суд першої інстанції не мав правових підстав для визнання рецидиву кримінальних правопорушень, як обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки на момент вчинення нового кримінального правопорушення він відбув покарання за попереднім вироком Таращанського районного суду Київської області від 24.09.2021 року, а тому являвся особою, що не має судимості.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про наявність передбачених законом підстав для зміни вироку щодо ОСОБА_6 та виключення із мотивувальної частини вказаного вироку обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого - рецидив кримінальних правопорушень.
За таких обставин, за наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити зазначену скаргу та змінити вирок Таращанського районного суду Київської області від 18 травня 2022 року, ухвалений щодо ОСОБА_6 , виключивши із мотивувальної частини вказаного вироку посилання про визнання обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_6 , - рецидив злочинів, а в решті цей вирок залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 408, 418 та 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Таращанського районного суду Київської області від 18 травня 2022 року, ухвалений щодо ОСОБА_6 змінити.
Виключити із мотивувальної частини вказаного вироку посилання про визнання обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_6 , - рецидив кримінальних правопорушень.
У решті вирок суду щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 379/404/22
Номер провадження : 11-кп/824/2912/2022
Категорія: ч. 1 ст. 309 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_8
Доповідач - суддя ОСОБА_1