Номер провадження 2/754/2238/22
Справа №754/18886/21
Іменем України
02 листопада 2022 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що відповідач свої зобов'язання зі сплати аліментів, визначених рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03.05.2012 року, належним чином не виконує, аліменти не сплачує, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість. Отже, позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів у розмірі 128 245, 29 грн.
Ухвалою судді Деснянського районного суд м. Києва від 20.12.2021 року було відкрито провадження у вказаній справі з проведенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у відповідності до ст.274 ЦПК України.
Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
На адресу суду надійшов відзив на позов, поданий відповідачем у справі з додатками.
Позивачка надіслала суду додаткові пояснення на відзив на позов, згідно з якими зазначила, що з відзивом вона не згодна, просила суд не приймати до уваги надану відповідачем довідку про розмір заборгованості з тих підстав, що стягнення деяких сум заборгованості здійснювалась вже після звернення до суду з вказаним позовом.
У зв'язку з військовою агресією, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05.00 годин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України №341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні. У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено « На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб».
Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні соціальною цінністю.
Ухвалою судді від 06.06.2022 року подовжено строк розгляду справи на 90 днів з 25.05.2022.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач є батьками неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві (а/з №52).
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03.05.2012 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частина від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи 05 березня 2012 року і до повноліття дитини, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
08 червня 2012 року Державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барсук І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №32918522, на підставі виконавчого листа 2-2363/12 виданого 03.05.2012 року Деснянським районним судом міста Києва.
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданої державним виконавцем Попілянського відділу державної виконавчої служби, вбачається, що станом на 01.11.2021 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 128 245,29 грн.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, фактично вказаною нормою права закріплено відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів.
При цьому, передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому Сімейним кодексом.
Враховуючи, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів є правомірними.
Суд зауважує і на те, що згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Саме така правова позиція 25.04.2018 року висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 572/1762/15-ц.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідачем було здійснено запит до Попілянського відділу державної виконавчої служби щодо надання нового розрахунку заборгованості в якому зазначено, що станом на 24.12.2021 року, загальна заборгованоість зі сплати аліментів на користь позивачки, складає 69 362,90 грн.. При цьому суд не погоджується з запереченнями позивачки щодо визначеного розмміру заборгованості за вказаною довідкою розрахунком з тих підстав, що розмір заборгованості був встановлений станом на 24.12.2021, при цьому позивачка звернулась до суду з вказаним позовом 13.12.2021, тобто за 11 днів до визначення розміру боргу, що не впливає суттєво на визначення розміру пені за даними вимогами.
Одночасно судом встановлено, що відповідач з 09.07.2020 року є інвалідом 3 групи, про що свідчить видана довідка МСЕК, повторний огляд визначено до 09.07.2022 року.
А також, відповідачем додано до відзиву на позовну заяву довідку №49 від 10.02.2022 року про виплату державної соціальної допомоги, виданою на його ім'я Попілянським відділом №4 УПСЗН Житомирської РДА. Розмір соціальної допомоги станом на січень 2022 року складає 1934,00 грн.
Таким чином, перевіривши розрахунок загального розміру пені, здійснений позивачкою у поданому нею позові та здійснивши перерахунок пені за прострочення сплати аліментів відповідно до розрахунку наданим відповідачем, а також довідки про нарахування державної соціальної допомоги, як інваліду 3 групи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивачки та зменшення розміру суми неустойки (пені), що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки за несплату аліментів у розмірі 35 000,00 грн..
Відповідно до ст. 142 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 81, 141, 223, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 49, 549 ЦК України, ст.ст. 180, 194, 196 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у загальному розмірі 35 000,00 грн..
В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 07.11.2022.
Суддя: Т.А.Зотько