Єдиний унікальний номер 728/1224/22
номер провадження № 1-кп/728/91/22
09 листопада 2022 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач кримінальне провадження №12022270310000155 від 28.05.2022 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Городище Бахмацького району Чернігівської області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, -
28.05.2022 близько 17:40 год. ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у салоні якого знаходились пасажири ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , рухаючись вулицею Криничанка в напрямку вулиці Шевченка в с.Городище Батуринської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області, на заокругленій ділянці дороги перевищив максимально дозволену швидкість, неправильно оцінив дорожню обстановку, в результаті чого виїхав на праве узбіччя відносно напрямку його руху, де здійснив наїзд на бетонний паркан.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, яка виражалась забоєм м'яких тканин та забійною раною правої лобно-скроневої ділянки голови з ушкодженням сухожильного апоневрозу, гематомою правої очної ділянки обличчя, забійними ранами правої виличної ділянки обличчя, вдавленим переломом кісток склепіння черепа справа, вогнищевим правобічним крововиливом у м'які мозкові оболонки, струсом головного мозку та множинними рваними ранами в ділянці правої ключиці та правого плечового суглобу, які за ступенем тяжкості в комплексі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.
У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п.2.9 а (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), п.12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) та п.12.4 (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, що є причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться у причинному зв'язку з наслідками, які настали.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому діянні визнав повністю і суду пояснив, що дійсно, 28.05.2022 близько 17:40 год. він в с.Городище керував автомобілем ВАЗ, у салоні якого знаходились пасажири ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; за кермом автомобіля був він, при цьому перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки перед цим випив приблизно 700 мл вина, внаслідок чого на заокругленні дороги не впорався з керуванням і автомобіль злетів на узбіччя. Внаслідок ДТП він та пасажири отримали тілесні ушкодження. При цьому тілесні ушкодження у ОСОБА_6 були не значні, а ОСОБА_5 постраждав серйозно. У скоєному щиро кається, просить суд суворо не карати, запевнив, що відшкодовував завдану потерпілому шкоду на лікування, після даної події зробив для себе відповідні висновки і не допустить подібних дій у майбутньому.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій вказав, що претензій до обвинуваченого не має, просив обмежитись мінімальним покаранням, цивільний позов у справі не заявляв.
З'ясувавши думку обвинуваченого та прокурора про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому діянні, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в Суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, Суд вважає за доцільне не проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Окрім того, Суд з'ясував, що учасники провадження правильно розуміють зміст наданих їм прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Заслухавши обвинуваченого, вивчивши письмові матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні, окрім власного визнання ним своєї вини в судовому засіданні, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Таким чином, Суд вважає, що порушення ОСОБА_4 п.п. 2.3.б, 2.9 а, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками ДТП, за результатами якої потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, і своїми діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286-1 КК України і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, Суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, позицію потерпілого, особу винного та його ставлення до вчиненого ним діяння.
Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується формально негативно, не одружений, не працюючий, у скоєному щиро кається, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, згідно з висновком органу з питань пробації ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення визначений як середній, він становить середній ризик небезпеки для суспільства і може виправитись без позбавлення або обмеження волі.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.
Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу винного та його ставлення до вчиненого ним діяння, позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має і просив застосувати у відношенні ОСОБА_4 мінімальне покарання, Суд вважає за можливе за вчинення кримінального правопорушення призначити ОСОБА_4 покарання у межах нижньої межі санкції ч.2 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, що на думку суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності і захистом інтересів потерпілого.
Що стосується висновку органу з питань пробації щодо можливості виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, то суд, враховуючи безальтернативність санкції ч.2 ст.286-1 КК України та положення ч.1 ст.75 КК України не може призначити інше покарання, чи звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.
Згідно зі ст.124 КПК України із ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню витрати, пов'язані з проведенням експертиз в ході досудового розслідування.
У ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчим суддею Бахмацького районного суду Чернігівської області згідно з ухвалою від 30.05.2022 був накладений арешт на автомобіль марки ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який у відповідності до положень ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили Суд не вбачає.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-376 КПК України, Суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави в рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз 3020 (три тисячі двадцять) грн. 48 коп.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30.05.2022 на автомобіль марки ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.
Речові докази у справі - автомобіль марки ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути ОСОБА_4 , як володільцю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя Бахмацького районного суду ОСОБА_1