464/2021/22
2-а/465/313/22
Іменем України
09.11.2022 року Франківський районний суд м. Львова в складі
головуючого судді Мартьянової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Сеньків А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції Херович Остап Романович про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
позивач звернувся до Сихівського районного суду м. Львова, як до адміністративного, з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції Херович Остап Романович про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просив суд постанову серії БАБ №527973 від 16.05.2022 року про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити, та стягнути з відповідача судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.05.2022 інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції Херович О.С. виніс постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №527973, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
В постанові зазначено, що керуючи транспортним засобом Honda Accord д.н.з. НОМЕР_1 , належність ОСОБА_2 , 15 травня 2022 року 21 год. 45 хв. в м. Львів, вул. В. Великого, 23А під час перевірки документів не мав при собі ОПСЦПВВНТЗ, чим порушив вимоги підпункт «ґ» пункту 2.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
З оскаржуваною постановою позивач не згоден та вважає її такою, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Honda Accord д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «СК «УНІКА», що підтверджується Полісом 205060948 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору з 00:00 22.07.2021 ПО 21.07.2022 включно. Договір укладено в електронній формі.
Починаючи з 07.02.2018 року забезпечується можливість укладання внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (які діють виключно на території України) в електронній формі.
Така новація з'явилась відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 31.08.2017 №3631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за № 1197/31065 «Про затвердження змін до Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позивач зазначає, що поліс в нього є в смартфоні, а тому старший лейтенант поліції ОСОБА_3 мав можливість перевірити наявність чи чинність поліса за посиланням http://www.mtsbu.ua/ , розділ «Перевірка чинності» за реєстраційним номером транспортного засобу або за зазначеним кодом реєстрації; шляхом використання цілодобової лінії підтримки МТСБУ.
Окрім того, позивач вказує, що він не вчинив дорожньо-транспортної пригоди, а тому в силу вимог п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» інспектор Херович О.Р. взагалі не мав повноважень на перевірку полісу позивача.
В оскаржуваній постанові відповідач не покликався на жоден доказ, який підтверджує обставини вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
У зв'язку з вищевикладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30.05.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Залучено співвідповідачем Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08.06.2022 року передано адміністративну справу №464/2021/22 за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова як адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2022 головуючим суддею визначено Мартьянову С.М.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06.07.2022 року прийнято до провадження та відкрито провадження у адміністративній справі.
Розгляд справи здійснено за правилами, передбаченими ст. 286 КАС України.
Призначено дану справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
05.10.2022 року до суду від представника УПП у Львівській області ДПП надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що з вказаними позовними вимоги не згодні.
Так, вказано, що твердження позивача про ймовірні, на його думку, процедурні порушення, навіть при наявності такого порушення, воно не повинно сприйматись як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення рішення. Натомість, вчинені суб'єктом владних повноважень процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.
Аргументи позивача, зазначені у позовні заяві спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та не спростовують її вини.
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача УПП у Львівській області ДПП в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив суд розглядати справу у його відсутність.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.
16.05.2022 року о 00.35 год. інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Херович О.Р. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №527973, згідно якої ОСОБА_1 15.05.2022 року о 21.45 год. у м. Львові, вул. В.Великого, 23А під час перевірки документів не мав при собі ОПСЦПВВНТЗ чим порушив вимоги підпункту ґ пункту 2.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. (а.с.5)
Згідно полісу №20506048, страховик UNIQA, страхувальник ОСОБА_4 , строк дії договору з 00:00 22.07.2021 по 21.07.2022 включно. Транспортний засіб: Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с.6)
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 (із змінами та доповненнями).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР.
Згідно зіст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом «ґ» пункту 2.1. водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно з пунктом 1.1, 1.9. Правил дорожньогоруху України, особи, які порушують ці
Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
За змістом ч. 1ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1статті, є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом, а також суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона правопорушення - це формальний склад керування транспортними засобами особами, які не мають права керування цими засобами; передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування; керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліс (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею, є вина у формі прямого умислу. Суб'єктами правопорушень, є особи, які здійснюють керування транспортними засобами.
Згідно з п.2,3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно дост.53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно положень ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч.2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №660/575/16-а від 31.01.2018 року.
Так, судом було досліджено відеоматеріали, які були надані представником відповідача до свого відзиву на позовну заяву.
На диску, який досліджено судом, містяться 8 медіафайлів під назвами clip-0, clip-1, clip-2, clip-3, clip-4, clip-5, clip-6, clip-7, з яких не можливо встановити марку та модель авто, а також державний номерний знак авто, у зв'язку з чим не можливо встановити перевірку якого конкретно автомобіля працівником поліції було здійснено стосовно наявності страхового полісу, оскільки на відео працівником поліції зазначається, що ним перевірено та встановлено про відсутність страхового полісу.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що у позивача наявний страховий поліс (а.с.5), який на момент складання протоколу був дійсний, що також підтверджується даними, які містяться на сайті МТСБУ, що є відкритим джерелом для перевірки страхового полісу транспортного засобу.
Інспектор має можливість перевірити наявність страхового полісу через електронну систему, а тому притягнення водія до відповідальності за не пред'явлення полісу - незаконне.
Саме такий висновок викладений Третім апеляційним адміністративним судом у справі № 201/4659/21 від 08.09.2021.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, тому постанову серії БАБ №527973 від 16.05.2022, якою притягнуто її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП слід скасувати.
Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов про скасування постанови інспектора патрульної поліції підлягає задоволенню та зазначені норми КАС України, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 грн. на користь позивача.
Відповідно до 19 Конституції України, ст. ст.77, 243, 244, 246, 250 КАС України, ст. 7, 222, 251, 258, 268, 276, 283 КУпАП, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції Херович Остап Романович про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії БАБ №527973 від 16 травня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП в користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судових витрат на відшкодування судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівський області Департаменту патрульної поліції України, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Третя особа: Інспектор зводу №2 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції Херович О.Р., місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Cуддя Мартьянова С.М.