справа № 631/928/21
номер провадження 2/631/202/22
08 листопада 2022 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Дядик С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про визнання права власності на майно за набувальною давністю»,-
21.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області із позовом до ОСОБА_2 «Про визнання права власності на майно за набувальною давністю»(вхідний № 5238/21-вх), в якому просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на транспортний засіб: трактор МТЗ-80, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 1988 року випуску (а. с. 2 - 3).
11.11.2021 року за вхідним № 6215/21-вх надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про повне визнання ним позову ОСОБА_1 та не заперечення з його сторони щодо визнання за нею права власності на майно, вказане у позові, за набувальною давністю (а. с. 26).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце засідання повідомлялася належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не надала, однак скористалася правом, наданим їй частиною 1 статті 58 зазначеного кодексу, щодо участі у судовому процесі через представника за ордером - адвоката Ольшанську О. Б. (а. с. 68, 70).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ольшанська О. Б., яка діє за ордером від 15.09.2021 року (серії ПТ № 233915), виданим на підставі договору про надання правової допомоги № 01/05, укладеного 01.05.2021 року між нею та ОСОБА_1 ), у судове засідання теж не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомила, проте надала заяву, зареєстровану під вхідним № ЕП-179/22-вх від 26.01.2022 року, в якій просила справу розглянути за відсутності сторони позивача, зазначивши, що вони підтримують позовні вимоги у повному обсязі та прохають позов задовольнити (а. с. 4, 68, 69, 28, 44)
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце засідання сповіщався належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак надав заяву зареєстровану за вхідним № 6215/21-вх від 11.11.2021 року з клопотанням про розгляд справи за його відсутності із зазначенням про визнання позову у повному обсязі (а. с. 68, 71, 26).
Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, на підставі приписів частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать відповідні заяви представника позивача за ордером та відповідача, долучені до матеріалів справи.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.
За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами, що не з'явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді справи в суді, ураховуючи те, що підстав для визнання необхідним давання ними особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Однак, здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об'єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з'ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні задля вирішення питання щодо прийняття визнання позову відповідачем, суд вважає, що у цьому слід відмовити з огляду на таке.
Так, Пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади, та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді судді належного та повноважного суду.
Згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Частиною 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 43 цього ж кодексу учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. При цьому ними в розумінні приписів частини 1 статті 42 та частини 1 статті 48 цього кодексу є сторони (позивач і відповідач) й треті особи.
Пунктом 1 частини 2 статті 49 цивільного процесуального кодифікованого закону передбачено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Частинами 1 - 2 і 4 статті 206 цивільного процесуального кодифікованого закону України визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Однак згідно із приписом частини 4 наведеної вище статті, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд, якщо умови визнання відповідачем позову суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Вирішуючи питання щодо можливості прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_3 позову ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на рухоме майно за набувальною давності, судом встановлено, що спір, в межах яких подано відповідну заяви, стосується майна, отриманого позивачем в наслідок укладення правочину між сторонами 14.09.2015 року.
Наведене свідчить про те, що сторона позивача не може безумовно вважатись володільцем, яка добросовісно заволоділа спірним майном з огляду на правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду, прийнятій 14.05.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), обов'язкові до застосування судом першої інстанції згідно із вимогами частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України
За наведених обставин, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову й розглянути справу за суттю позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненої в Римі 04.11.1950 року, статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), статтями 1 - 5, 7, 13, 18, 42, 43, 48, 49, 58, 62, 76 - 80, 89, 128 - 131, 206, 211, 214, 223, 255, частиною 2 статті 256, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 - 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 15 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 та пунктом 9 та 11 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-
У прийнятті визнання ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 «Про визнання права власності на майно за набувальною давністю» відмовити повністю, а справу розглянути за суттю позовних вимог.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко