Справа № 120/10953/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
08 листопада 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В вересні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати їй грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 29.04.2021 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної відпустки за 2021 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року; зобов'язання відповідача обчислити та виплатити позивачеві грошове забезпечення 29.01.2020 року по 29.04.2021 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2021 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної відпустки за 2021 рік, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 29.04.2021 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної відпустки за 2021 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 обчислити та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення 29.01.2020 року по 29.04.2021 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2021 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної відпустки за 2021 рік, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно наказу начальника Головного інформаційно-телекомунікаційного вузла від 27.04.2021 року № 20-РС позивача звільнено з військової служби у запас.
Наказом командира відповідача (по стройовій частині) від 29.04.2021 року № 83 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 29.04.2021 року.
Позивач, 01.08.2021 року звернувся до відповідача з заявою, в якій просив вжити заходів щодо перерахунку та доплати позивачу за період з 29.01.2020 року по 29.04.2021 року грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), обчисленого з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Однак, відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення у вказаному розмірі у зв'язку з відсутністю правових підстав для цього.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За змістом частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
В силу пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Слід зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в даному випадку п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
Відтак, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми постанови КМУ №704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Із наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Отже, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Таким чином, з 29 січня 2020 року виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Колегія суддів вважає, що належним способом відновлення порушення права позивача буде саме зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за спірний період.
Рішення суду першої інстанції у іншій частині позовних вимог колегія суддів не переглядає через відсутність оскарження у цій частині.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.