Справа № 600/7566/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
08 листопада 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
у листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області в якому просила:
-визнати протиправною бездіяльність Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області щодо не розгляду заяви позивача від 08 грудня 2021р. та не неприйняття рішення про затвердження чи відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7320585000:01:001:1368 у власність в строк, визначений ч.9 ст.118 Земельного кодексу України;
- зобов'язати Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області на черговому засіданні сесії селищної ради прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача, кадастровий номер 7320585000:01:001:1368, площею 0,0750 га, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва (код 07.03), яка розташована в с. Мигове Вижницького району Чернівецької області.
27 травня 2022 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову частково.
Визнано протиправною бездіяльність Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.12.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки, кадастровий номер 7320585000:01:001:1368, площею 0,0750 га, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва (код 07.03), яка розташована в с. Мигове Вижницького району Чернівецької області, та прийняття відповідного рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 Земельного кодексу України.
Зобов'язано Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.12.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки, кадастровий номер 7320585000:01:001:1368, площею 0,0750 га, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва (код 07.03), яка розташована в с. Мигове Вижницького району Чернівецької області, та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 Земельного кодексу України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати відповідача на черговому засіданні сесії селищної ради прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу.
В обґрунтуванням апеляційної скарги позивач зазначила про те, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Разом із тим присутність слова “зобов'язати” в судовому рішенні відносить його до ефективного способу захисту і не може розцінюватись як втручання у дискреційні повноваження суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, на думку позивача єдиним ефективним способом захисту її прав є зобов'язати рішенням суду Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 Земельного кодексу України
Так, судом першої інстанції зобов'язано Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.12.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки, кадастровий номер 7320585000:01:001:1368, площею 0,0750 га, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва (код 07.03), яка розташована в с. Мигове Вижницького району Чернівецької області, та прийняти мотивоване рішення із оцінкою усіх обставин, що мають значення при вирішенні питання про затвердження чи відмові у затвердженні бажаного для позивача проекту землеустрою, із урахуванням правової оцінки, наданої судом в судовому рішенні, оскільки задоволення судом позовної вимоги про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача щодо її розгляду.
Крім того, внаслідок протиправної бездіяльності відповідач не здійснив повного аналізу обставин, з'ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про затвердження проекту землеустрою, та оформлене не у відповідності з вимогами чинного законодавства. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність бездіяльності, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх, передбачених нормами ст. 118 ЗК України, умов для прийняття рішення про затвердження бажаного для позивача проекту землеустрою.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно зі ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У даному випадку повноваження відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України.
Таким чином, повноваження відповідача щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою визначені законом, а відтак відносяться до його виключної компетенції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з метою захисту прав та інтересів позивачів, з урахуванням вимог ст. 245 КАС України, необхідним є задоволення позову шляхом зобов'язання Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.12.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки, кадастровий номер 7320585000:01:001:1368, площею 0,0750 га, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва (код 07.03), яка розташована в с. Мигове Вижницького району Чернівецької області та прийняти мотивоване рішення із оцінкою усіх обставин, що мають значення при вирішенні питання про затвердження чи відмові у затвердженні бажаного для позивача проекту землеустрою..
Аналогічна правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №К/9901/1242/17; від 11 квітня 2018 року у справі №К/9901/4400/17 та від 23 травня 2018 року у справі №К/9901/16673/18; від 26 липня 2019 року у справі №815/5485/14.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Крім того, у апеляційній скарзі не зазначено жодної норми матеріального або процесуального права, яку порушив суд першої інстанції під час розгляду даної справи та обставини або доказу, якому суд першої інстанції не дослідив чи не надав належної оцінки.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.