Справа № 320/11237/20 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
07 листопада 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Соціального захисту населення Васильківської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Соціального захисту населення Васильківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Соціального захисту населення Васильківської міської ради, в якому просив здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05.05.2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (з урахуванням раніше виплачених сум).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Управління Соціального захисту населення Васильківської міської ради, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Станом на 07 листопада 2022 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 30.01.2020 року, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Зі змісту позовної заяви вбачається та не заперечується відповідачем, що у 2020 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1390,00 грн.
Не погоджуючись з розміром отриманої грошової допомоги за 2020 рік, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити невиплачену частину одноразової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік у сумі 6800,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у 2020 році, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни та умови їх життєзабезпечення, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV положення ст. 12 вказаного Закону було доповнено частиною п'ятою такого змісту «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
У подальшому пункт 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» положення частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України було доповнено пункт 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема, статті 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Кабінет Міністрів України на виконання зазначеної норми прийняв постанову від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Згідно з вказаною постановою у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій належить здійснювати у розмірі 1390 грн 00 коп.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року.
Таким чином, починаючи з 27.02.2020 року розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.».
При цьому, на переконання судової колегії, чинність станом на день здійснення виплати позивачу разової грошової допомоги Постанови №112 не може бути підставою для висновку про обґрунтованість розміру виплаченої ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 1 390,00 грн., оскільки до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми саме статті 12 Закону як акту вищої юридичної сили.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у ОСОБА_1 права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Наведене застосування норм матеріального права з огляду на ієрархію правових норм у правовій системі України викладено у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, щодо якої справа №320/2787/21 є типовою.
Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відтак судом апеляційної інстанції критичної оцінюється посилання апелянта як на підставу для відмови в задоволенні позову на те, що виплата допомоги до 5 травня за 2020 рік здійснена у розмірі згідно затвердженого обсягу видатків, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити у залежність від видатків бюджету.
Щодо доводів апелянта про те, що перерахунок здійснює інша установа, а не відповідач, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 423, таким органом є Мінсоцполітики. При цьому підпунктом 41 пункту 4 указаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону.
У свою чергу, підпунктом 1 пункту 1 Постанови №112 установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистський переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у визначених положеннями цієї Постанови №112 розмірах.
З урахуванням наведених вище правових норм та висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 щодо їх застосування, колегія суддів приходить до висновку, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.
Таким чином, оскільки у 2020 році разова грошова допомога до 5 травня була виплачена ОСОБА_1 саме УСЗН Васильківської районної державної адміністрації та соціальні виплати учасникам бойових дій на рівні міста Васильків проводяться останнім, то саме він є належним відповідачем у цій справі.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Виходячи з аналізу викладеного вище у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій справі.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Соціального захисту населення Васильківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.
Суддя Черпіцька Л.Т.