Ухвала від 08.11.2022 по справі 380/15730/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/15730/22

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

08 листопада 2022 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року в якості базового місяця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку, з урахуванням раніше виплаченої суми індексації.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.03.2021 № 54 позивач виключений зі списків особового складу частини з 19.03.2021. При цьому, під час проходження військової служби, нарахування військовою частиною НОМЕР_1 грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 01.01.2016 до 19.03.2021 не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №380/6673/21 позов задоволено: зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця та за період з 01.03.2018 року по 21.03.2021 року з урахуванням показників та правил, визначених абз.абз.3, 4 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В подальшому, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі №380/6673/21 вказане судове рішення було скасовано в частині визначення січня 2008 року, як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, а також відмовлено в задоволенні позовних вимог про виплату індексації за період з 01.03.2018 по 21.03.2021.

На виконання судового рішення, що набрало законної сили Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в розмірі 4503,21 грн., що підтверджується розрахунком №116 від 19.10.2022 суми коштів нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення по справі ОСОБА_1 . При цьому, при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, відповідачем, на думку позивача, протиправно застосовано базовий місяць січень 2016 року.

Вважаючи, що для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідач повинен був застосувати січень 2008 року як базовий місяць, останній звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За приписами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Вимоги до позовної заяви визначені правовими нормами ст.160 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень та КП «ДСС», судом встановлено, що позивач вже звертався до Військової частини НОМЕР_1 з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 19.03.2021 року з урахуванням абз.4 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 19.03.2021 року з урахуванням абз.4 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із застосуванням березня 2008 року базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №380/6673/21 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 19.03.2021 не у повному обсязі. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, та за період з 01.03.2018 по 21.03.2021 - з урахуванням показників та правил, визначених абз.абз.3, 4 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В подальшому постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі №380/6673/21 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №380/6673/21 у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та позов задоволено частково. Зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця підвищення його грошового забезпечення, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити її з урахуванням виплачених сум. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Отже, вищевказане рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №380/6673/21 із змінами набрало законної сили 29.12.2021 та в подальшому позивачем не оскаржувалося.

При цьому, суд звертає увагу, що скасовуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №380/6673/21 суд апеляційної інстанції зробив наступні правові висновки:

- «Постановою № 1013 уряд фактично запропонував в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.

Відтак, Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01 грудня 2015 року, але й визначено місяць (січень 2016 року), з якого у подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації»;

- «у чинній редакції Порядку № 1078, на відміну від редакції до 15 грудня 2015 року, відсутнє таке поняття як «базовий місяць» для розрахунку індексації. Тому його застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин, які виникли після 15 грудня 2015 року, є безпідставним.

Аналіз редакції пункту 5 Порядку № 1078, а особливо його абзаців 1 - 5 свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або 100 відсотків лише коли таке підвищення відбулося після 15 грудня 2015 року або після цієї дати.

Прийняття підвищення тарифних окладів (стипендій), яке сталося до 15 грудня 2015 року, за 1 або 100 відсотків порушує таку складову верховенства права, як принцип правової визначеності, та суперечить положенням частини 1 статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Тому у відповідача були відсутні підстави для застосування для обрахунку індексації позивачу січня 2008 року, як базового місяця»;

- «на думку апеляційного суду, належним способом захисту порушеного права позивача у цей період є зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця підвищення грошового забезпечення позивача, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця)».

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що позивач вже звертався до суду з вимогами про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін, а судами першої та апеляційної інстанцій надавалася правова оцінка вказаним вимогам.

При цьому, в постанові від 29.12.2021 у справі №380/6673/21 суд апеляційної інстанції вказав на відсутність підстав для застосування при обрахунку індексації позивачу січня 2008 року, як базового місяця, оскільки вказане буде суперечити положенням частини 1 статті 58 Конституції України щодо незворотності дії закону в часі, а також при цьому порушиться така складова верховенства права, як принцип правової визначеності. Водночас, суд зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця підвищення саме грошового забезпечення позивача, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), а не місяця підвищення посадового окладу військовослужбовця.

Відтак, зі спірних позовних вимог вже є судове рішення у справі № 380/6673/21 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому, підставою для звернення позивача до суду з цим позовом фактично є незгода з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі №380/6673/21 та діями відповідача, вчиненими на виконання вищевказаного судового рішення.

З огляду на вищенаведене, суд звертає увагу, що у разі незгоди з судовим рішенням, законодавством передбачено апеляційний та касаційний порядок оскарження таких, у разі ж невиконання чи неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, не згода зі судовим рішенням або ж невиконання чи неналежне виконання судового рішення не можуть бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Схожі правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.10.2022 у справі № 580/2491/21.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (статті 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 20.10.2022 у справі № 580/2491/21.

Таким чином, оскільки між позивачем та відповідачем вже є судове рішення, яке набрало законної сили, про той самий предмет і з тих самих підстав, з приводу одних і тих же, на погляд позивача, порушень, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 294 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

відмовити у відкритті провадження у справі № 380/15730/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна

Попередній документ
107201949
Наступний документ
107201951
Інформація про рішення:
№ рішення: 107201950
№ справи: 380/15730/22
Дата рішення: 08.11.2022
Дата публікації: 29.03.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.01.2023)
Дата надходження: 24.11.2022
Розклад засідань:
26.01.2023 11:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд