справа№380/10901/22
08 листопада 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії ,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (вул. Народна, 4, м. Ужгород, код ЄДРПОУ - 24053063), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 17.05.2022, № 134450013011 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», п.п. 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 4-2403-09 від 12.05.2022 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь- які 60 календарні місяців роботи підряд перед звільненням за пенсією) за № 4-2403-10 від 12.05.2022, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13 травня 2022 року.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 13 травня 2022 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України “Про державну службу” та подала довідку від 12.05.2022 № 4-2403-09 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідку від 12.05.2022 № 4-2403-10 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років). 17 травня 2022 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 134450013011 у проведенні перерахунку пенсії перехід з пенсії за віком на пенсію за Законом України “Про державну службу” відмовлено. Вважає відмову відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернулась до суду з чим позовом.
13 вересня 2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що за принципом екстериторіальності виконавцем визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Заяву позивачки від 13.05.2022 щодо переведення з пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІУ, на пенсію по віку відповідно до Закону № 889-УІІІ, розглянуто Головним управлінням та за наслідками 14.05.2022 прийнято рішення про відмову, оскільки згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 07.06.2001 №2493-ІІІ (із змінами) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Позивачці відмовлено у здійсненні переведення на пенсію по віку державного службовця відповідно до Закону № 889-VIII, оскільки посади які обіймала позивач з 04.07.2001 не відносяться до категорій посад державних службовців та не зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
ГУ ПФУ в Закарпатській області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, повідомлявся про розгляд справи.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 12 серпня 2022 позовну заяву залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали суду від 12 серпня 2022 року позивач подала заяву від 19 серпня 2022 року про виправлення недоліків позовної заяви. З врахуванням викладеного, недоліки позовної заяви усунуто повністю.
Ухвалою судді від 22 серпня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
13.05.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889- «Про державну службу», як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років.
Також, до заяви про перерахунок пенсії, позивачем додано, зокрема, Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12.05.2022 №4-2403-09 та Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії від 12.05.2022 №4-2403-10.
За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Рішенням від 17.05.2022 №134450013011 відмовлено у перерахунку пенсії - перехід на пенсію, оскільки період роботи посадових осіб в органах місцевого самоврядування (далі- ОМС) на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні ранги посадових особі ОМС зараховується до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців для визначення права на призначення пенсії відповідно до п. 10, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» до 04.07.2001 року тобто до набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493- 111. Стаж роботи який зараховано до державної служби складає 7 років 10 місяців 21 день.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Суд зазначає, що 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу” (далі - Закон №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України “Про державну службу” крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ “Про державну службу” (далі - Закон №3723-XII) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, дослідженням наявної у матеріалах справи копії трудової книжки позивача судом встановлено, що 12.11.1999 її призначено на посаду бухгалтера - головного спеціаліста відділу обліку та звітності департаменту гуманітарної та соціальної політики відповідно до проведеного конкурсу, прийняла присягу державного службовця; 01.07.2001 переведена з посади бухгалтера - головного спеціаліста відділу обліку та звітності на посаду головного бухгалтера, начальника відділу обліку та звітності, присвоєно 11 ранг 5 категорії державного службовця; 04.07.2001 склала присягу посадової особи місцевого самоврядування, присвоєно ранг 11, 5 категорії посадової особи місцевого самоврядування; 01.08.2002 достроково присвоєно черговий 10 ранг в межах 5 категорії посадової особи місцевого самоврядування; 14.08.2002 - у зв'язку з реорганізацією виконавчих органів міської ради, переведена на посаду головного спеціаліста управління міського інженерного господарства; 04.12.2002 - переведена з посади бухгалтера - головного спеціаліста відділу обліку та звітності управління інженерного господарства на посаду головного бухгалтера завідувача сектора бухгалтерського обліку та звітності управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради; 05.12.2002 призначена на посаду головного бухгалтера - завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності з кадрового резерву на цю посаду зберегти 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 5 категорії посад органів місцевого самоврядування; 03.02.2003 переведена на посаду начальника відділу обліку та звітності - головного бухгалтера з кадрового резерву на цю посаду; присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування; 07.12.2009 виплачено грошову винагороду у розмірі 1 середньомісячної заробітної плати.
Аналіз положень частини першої статті 37 Закону №3723-XII дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV.
Тобто, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Пунктом 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Пунктом 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01.05.2016).
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 “Про порядок обчислення стажу державної служби”, якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Отже, у даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 607/9429/17 та від 22 травня 2020 року у справі № 263/9612/16-а, а тому суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України застосовує її до спірних правовідносин.
З огляду на відомості трудової книжки позивача з 04.07.2001 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування. При цьому, згідно статті 15 Закону 2493-III, 10-й ранг посадової особи місцевого самоврядування може бути присвоєно особі, яка у відповідності до статті 14 Закону 2493-III, займає посади, віднесені до п'ятої категорії, категорій посад в органах місцевого самоврядування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач займала посади в органах місцевого самоврядування, час роботи на яких згідно статті 14 Закону 2493-III та Порядку №283 зараховується до стажу державної служби.
Відтак, за умови зарахування періоду роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби, такий стаж становитиме понад 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, у зв'язку із чим відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до стажу державної служби та призначенні пенсії (переведенні з одного виду пенсії на іншу) державного службовця є протиправною.
Отже, належним способом захисту прав позивача на пенсійне забезпечення є скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 134450013011 від 17.05.2022 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 05.04.2005 року (заява №38722/02).
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: “Права і свободи людини і громадянина захищаються судом” (стаття 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Також суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В матеріалах справи наявні Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 12.05.2022 № 4-2403-09 та Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 12.05.2022 № 4-2403-10, видані Управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, що відповідають за формам, затвердженими постановою правління пенсійного фонду України “Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям” від 17.01.2017 №1-3.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених права позивачки є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.02.1993 №3723 «Про державну службу», п.п.10,12 Закону України від 10.12.2015 №889 «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №4- 2403-09 від 12.05.2022 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за № 4-2403-10 від 12.05.2022 виданих, з часу звернення за призначенням пенсії, з 13.05.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України з відповідачів за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (вул. Народна, 4, м. Ужгород, код ЄДРПОУ - 24053063), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення від 17.05.2022 року № 134450013011 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсії за віком, - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 134450013011 від 17.05.2022 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.02.1993 №3723 «Про державну службу», п.п.10,12 Закону України від 10.12.2015 №889 «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №4- 2403-09 від 12.05.2022 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за № 4-2403-10 від 12.05.2022 виданих, з часу звернення за призначенням пенсії, з 13.05.2022, та з врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885) судові витрати у виді судового збору в у розмірі 496,20 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (вул. Народна, 4, м. Ужгород, код ЄДРПОУ - 24053063) судові витрати у виді судового збору в у розмірі 496,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна