ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"09" листопада 2022 р. справа № 300/4502/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
04.11.2022 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку її пенсії; зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії ОСОБА_1 .
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно приписів частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти росії»).
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії та зобов'язати підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021.
В спірному випадку, позивач формуючи такі вимоги, доводить до відома суду про ймовірне порушення права на належний розмір пенсії, оскільки з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення посадових окладів з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. Тому, вважає позивач, починаючи з 01.01.2020 щорічно мав бути перерахований розмір грошового забезпечення з якого обраховується її пенсія. Зокрема, в спірному випадку, мав бути перерахований розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021: з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, та як наслідок - перераховані додаткові види грошового забезпечення та премія. Перерахунок пенсії мав бути проведений на підставі довідки, виданої Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021.
За змістом позовної заяви та долучених до неї матеріалів, позивача звернулася до відповідача з заявою про видачу довідки про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2021 лише 29.09.2022.
За результатом розгляду заяви позивача від 29.09.2022 відповідач листом №5402-5593/5411 від 13.10.2022 повідомив, що у Головного управління немає правових підстав для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, що враховується для перерахунку пенсії із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Судом встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2021 встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX. Цей закон вперше опубліковано 30.12.2020 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20/ed20201215/card6#Public).
Також постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою, в свою чергу, змінено (викладено в новій редакції) пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо врахування при визначенні посадового окладу військовослужбовців прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 оприлюднений 03.02.2020 (https://reestr.court.gov.ua/Review/87266939).
Таким чином, з 03.02.2020 - дати оприлюднення повного тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - позивач повинна була дізнатися про втрату чинності пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103, та з 30.12.2020 - дати публікації Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX - позивач повинна була дізнатися про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2021.
Окрім цього, в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду в 2021 році перебувала судова справа (№300/3954/21, рішення від 06.10.2021, набрало законної сили 08.11.2021, https://reestr.court.gov.ua/Review/100143609) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі нової довідки, наданої органом, уповноваженим видавати довідки про розмір грошового забезпечення, та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області за №5401-4333/5416 від 19.05.2021 з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, до якої долучалися копії з матеріалів пенсійної справи позивача з відповідними розрахунками розміру пенсії позивача.
Також суд вказує на те, що: пенсійні виплати здійснюються позивачу щомісяця; позивач мала можливість помісячно отримувати від пенсійного органу відповідну інформацію щодо розміру її пенсії та розміру грошового забезпечення з якого вона обрахована.
Отже, ще в 2021 році позивач знала або щонайменше - мала би знати, що її пенсія обраховується з грошового забезпечення станом на 05.03.2019, і мала би знати, що її пенсія не обраховувалася з грошового забезпечення станом на 01.01.2021.
Натомість позивач звернулася до відповідача про видачу довідки про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2021 лише 29.09.2022, на що відповідачем надано відмову 13.10.2022.
Позивач не вказала в позовній заяві жодної інформації щодо того, які об'єктивні обставини перешкоджали їй, починаючи з 01.01.2021 до 29.09.2022 звернутися до відповідача в цій справі про видачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку її пенсії з 01.02.2021.
Позивач направила до суду цей позов через установу поштового зв'язку АТ «Укрпошта» лише 31.10.2022, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України. При цьому, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.
У позовній заяві позивач не навела жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали їй вчасно реалізувати своє право на звернення до суду.
Таким чином, позивачем пропущений встановлений строк на звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, згідно з вимогами частини першій статті 169, частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення у спосіб подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:
- подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.