ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" листопада 2022 р. справа № 300/1629/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу прийняти за основу та перерахувати пенсію з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області” від 17.05.2021 № 291 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, виданою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015, № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, за прирівняною посадою поліцейського “Начальник управління апарату головних управлінь Національної поліції”, без обмеження максимального розміру пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію і різницю між фактичного отриманою пенсією починаючи з 01.12.2019, без обмеження виплати пенсії максимальним розміром, по теперішній час та в подальшому, без обмеження часу, так як пенсія позивачу встановлена довічно, на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області” від 17.05.2021 № 291 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, виданою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015, № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, за прирівняною посадою поліцейського “Начальник управління апарату головних управлінь Національної поліції”.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Державна установа “Територіальне медичне об'єднання МВС України в Івано-Франківській області” видало позивачу довідку № 291 від 17.05.2021 про розмір грошового забезпечення, станом на листопад 2019 року згідно із постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від 11.11.2015 № 988 (далі - Постанова № 988). На виконання рішення суду від 03.12.2019 у справі № 300/3297/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі вказаної довідки, в процесі якого обмежив розмір пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 07.04.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.04.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.04.2022 за № 0900-0902-7/12391 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача вважає, що дії пенсійного органу відповідають вимогам статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 08.07.2011, статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” № 2262 від 09.04.1992. Також відповідач вказав на те, що спірні правовідносини вже були предметом оцінки Верховного Суду (постанова від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, постанова від 27.01.2021). Також відповідач звернув увагу суду на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом. Просить в задоволенні позову відмовити.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України. Позивачу з 06.11.2015 виплачується пенсія за вислугу років згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується копіями долучених до відзиву на позов матеріалів за пенсійною справою № 0903004492 (МВС) (а.с. 46-56).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснило з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015, на підставі відомостей довідки № 2634/8-18, виданої 22.03.2018 ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Івано-Франківській області.
Державна установа “Територіальне медичне об'єднання МВС України в Івано-Франківській області”, з огляду на рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, видала позивачу довідку № 291 від 17.05.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 за прирівняною посадою поліцейського до тієї, яку він займав на день звільнення.
03.12.2021 Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення в справі № 300/3297/21, яким:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні з 01.12.2019 перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» від 17.05.2021 № 291;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", наказу Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» від 17.05.2021 № 291, із врахуванням проведених платежів.
Вказане судове рішення набрало законної сили 05.01.2022.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі № 300/3297/21 ГУ ПФ України в області здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки від 17.05.2021 за № 291, що підтверджується розрахунком від 11.02.2022. Внаслідок перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) склав 32516,94 грн., проте розмір пенсії обмежено “максимальним розміром” - 19340,00 грн. (а.с. 32).
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, то суд зазначає таке.
Як встановлено судом, відповідач здійснив позивачу перерахунок пенсії за вислугу років, на виконання рішення суду від 03.12.2021 у справі № 300/3297/21, з 01.03.2022 згідно розрахунку від 11.02.2022 (а.с. 32).
Цей позов подано до суду 05.04.2022. Отже, позивачем не пропущений, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, строк звернення до суду з цим позовом.
Щодо позову по суті позовних вимог:
Так, законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2018, 2019, 2020, 2021 і 2022 роки встановлено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність: з 01.12.2019 - 1638,00 гривень, з 01.07.2020 - 1712,00 гривень, з 01.12.2020 - 1769,00 гривень, з 01.07.2021 - 1854,00 гривень, з 01.12.2021 - 1934,00 гривень.
Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність (“максимальний розмір” пенсії), розрахунково складає: з 01.12.2019 - 16380,00 грн., з 01.07.2020 - 17120,00 грн., з 01.12.2020 - 17690,00 грн., з 01.07.2020 - 18540,00 грн., з 01.12.2021 - 19340,00 грн.
З огляду на зміст протоколів про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 0903004492-МВС від 01.01.2018, від 01.01.2019, від 01.01.2020, від 01.01.2021, від 01.01.2022 перевищення розміру пенсії позивача (з усіма надбавками та доплатами) “максимального розміру” вперше відбулося з 01.11.2019 - після перерахунку пенсії на виконання судового рішення у справі № 300/3297/21.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згодом, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом № 1774-VІІІ до частини сьомої 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17, від 21.12.2021 № 120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі № 569/2950/17.
Що стосується доводів пенсійного органу про те, що останній правомірно здійснює виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону № 3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Цим Законом № 3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин” щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо доводів відповідача про те, що спірні правовідносини вже були предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 (справа № 580/234/19), і касаційний суд вже сформував правовий висновок в цій категорії справ, то суд вважає їх помилковими.
Так, у справі № 580/234/19 (справа розглянута у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду) вирішувалося питання перерахунку та виплати пенсії, згідно із пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 за № 418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 за № 713). У вказаній справі зазначено, що позивач одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” як працівник льотного складу. В контексті правовідносин, що склалися, Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Законом N 3668-VI від 08.07.2011, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Проте у справі, що розглядається та у справі № 580/234/19 йдеться про застосування формально різних правових актів: Закону № 2262-XII і Закону № 3668-VI, та, відповідно, різних норм матеріального права.
Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постанові від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років з 01.12.2019 згідно відомостей довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України в Івано-Франківській області” від 17.05.2021 за № 291 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи при цьому раніше виплачені за період з 01.12.2019 суми пенсії.
Підсумовуючи свої попередні висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Сторони не понесли судових витрат у справі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.