Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
279/2136/22
08.11.2022 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022060490000189 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Малий Яблупець, Ємільчинського району, Житомирської області, громадянина України, не працюючого, на утриманні осіб не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 , 10.04.2022 року о 13 годині 02 хвилини, достовірно знаючи про те, що на території України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний етап, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022, перебуваючи в магазині ТОВ «АТБ - Маркет», що розташований за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Шевченка, 38-а, шляхом вільного доступу, пересвідчившись, що він залишаться непоміченим для сторонніх осіб, взяв з полиці портативну батарею ємністю 5000 мАч, вартістю 295 гривень 73 копійки, яку сховав в кармані куртки, після чого , не маючи наміру розрахуватись за вказане майно, покинув місце вчинення злочину, пройшовши повз лінію кас.
Діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.
Судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.
При судовому розгляді кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 показав, що 10.04.2022 року разом з дружиною зайшли до магазину АТБ, де дружина пішла до молочного відділу, а він підійшов до полиці, де знаходилась портативна батарея. Даний прилад притягнув його увагу, оскільки в ньому був ліхтарик. На той час перебував у стресі, оскільки в березні місяці неподалік його помешкання пролунали вибухи, під час повітряних тривог постійно знаходився у підвалі, що також мало свій прояв на його стан, тому випадково поклав товар до кишені. На касі розрахувались за товар, які обрала дружина. Через деякий час, вже перебуваючи вдома, виявив портативну батарею та згадав, що за неї не розрахувався. Йому стало соромно і він прийшов до магазину та оплатив товар.
На запитання прокурора не заперечив, що працівник магазину 12.04.2022 року повідомила його дружині про те, що на відеозаписі було виявлено його причетність до крадіжки товару, і вже після цього він оплатив вартість товару.
На підтвердження наведеного прокурор подав копію чеку.
Свідок ОСОБА_6 показала, що працює в магазині АТБ-маркет. Раз на добу в магазині здійснюється перевірка наявності товару. При проведенні такої перевірки було виявлено відсутність портативної батареї. Переглядом відеозапису було встановлено, що вказане майно викрав ОСОБА_4 . Вважає, що ОСОБА_4 саме вчинив крадіжку, оскільки маючи в руках корзину поклав товар до кишені, при цьому упакування залишив на полиці. Вона знайома з дружиною ОСОБА_7 і коли, приблизно через тиждень, зустріла її в магазині біля місця свого проживання, то повідомила про даний факт. Дружина ОСОБА_7 пообіцяла поговорити з чоловіком. Товар було повернуто чи оплачено, цього вона точно не знає, після її розмови з дружиною ОСОБА_4 .
Крім показань обвинуваченого та свідка по суті пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення в судовому засіданні було досліджено: рапорт уповноваженої особи Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області яким зафіксовано надходження повідомлення 12.04.2022 року про крадіжку з магазину; витяг з ЄРДР з якого слідує, що відомості було внесено 12.04.2022 року за заявою ОСОБА_8 з правовою кваліфікацією дій за ст.185 ч.4 КК України; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 12.04.2022 року яким зафіксовано заяву представника потерпілої сторони про крадіжку з магазину портативної батареї; протокол огляду місця події від 15.04.2022 року, яким зафіксовано місце вчинення злочину та про вилучення коробки від портативної батареї, з фототаблицею до нього; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.04.2022 року, а саме до відеозапису з камер відеоспостереження з магазину АТБ-Маркет до якого долучено вказаний диск; протокол огляду речей і документів від 29.04.2022 року, який відображає перегляд відеозапису з фрагментом крадіжки з фототаблицею до нього; висновок експерта №СЕ-19/106-22/3080-ТВ від 26.04.2022 року яким встановлено, що ринкова вартість портативної батареї моделі FL-080217 станом на 10.04.2022 року становила 295, 73 гривень; протокол тимчасового вилучення майна, а саме одягу ОСОБА_4 , з фототаблицею до нього; протокол огляду речей з фототаблицею до нього; протокол огляду портативної батареї з фототаблицею до нього; протокол проведення слідчого експерименту, який було проведеного 06.05.2022 року за участю ОСОБА_4 з доданим до нього відеозаписом вказаної слідчої дії; відношення керуючого магазину про притягнення до відповідальності особи, яка 10.04.2022 року близько 13 години вчинила крадіжку з магазину "АТБ-маркет №775", вартістю 329 гривень; довідка вартості викраденого майна; чек про сплату вартості портативної батареї на суму 329 гривень, датований 19.04.2022 року; постанови про визнання коробки з портативної батареї , оптичного диску, портативної батареї, кепки, джинсів, куртки, кросівок речовими доказами.
Зауважень з приводу належності та допустимості поданих стороною обвинувачення доказів при їх дослідженні від сторони захисту не надійшло.
Вже в судових дебатах захисник ОСОБА_5 заявив, що визнання вини ОСОБА_4 в ході досудового розслідування відбулось тому, що останній не розуміє положення ч.4 ст.185 КК України. У ОСОБА_4 умислу на крадіжку не було, а відсутність умислу вказує на відсутність суб'єктивної сторони, про що зазначив Верховний суд у постанові №752/7047/18. Висновок товарознавчої експертизи на підтвердження вартості майна відсутній. Наявний у кримінальному провадженні висновок вважає недопустимим доказом, оскільки він ґрунтується на припущеннях та не відповідає в повній мірі вимогам Закону, оскільки предмет оцінки не досліджувався. Про призначення вказаної експертизи ні його, ні ОСОБА_4 , не було повідомлено. Показання свідка ОСОБА_6 також вважає недопустимим доказом, оскільки вказаний свідок не бачила, як викрадалось майно. Слідчий експеримент не може бути доказом, оскільки показання обвинуваченого суд сприймає безпосередньо в судовому засіданні. Щодо відеозапису з магазину не проводилась відповідна експертиза на предмет відсутності монтажу. У зв'язку з цим вважає, що ОСОБА_4 слід виправдати за пред'явленим обвинуваченням.
Прокурор в репліці вказав, що такі твердження захисника безпідставні. Залучити до проведення експертизи сторону захисту слідчий не міг, оскільки на момент її проведення ОСОБА_4 не мав статусу підозрюваного; підозра ОСОБА_4 була повідомлена 6.05.2022 року, а захисник ОСОБА_5 був залучений до участі у кримінальному провадженні ще пізніше.
З приводу доводів сторони захисту слід зазначити, що слідчий експеримент - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор за участю підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.
Метою слідчого експерименту є перевірка та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше направлена на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.).
При проведенні вказаної слідчої дії гарантією забезпечення прав особи під час її проведення є участь понятих. При проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 були присутні поняті, проводилась відео зйомка. Переглядом відеозапису слідчого експерименту встановлено, що перед проведенням слідчої дії ОСОБА_4 було роз'яснено його права, в тому числі і права на захист. Складений за результатом проведення слідчої дії протокол від 6.05.2022 року підписаний понятими та ОСОБА_4 без будь-яких зауважень. Останніми перед уповноваженими на проведення досудового розслідування органами не ставилось питання про отримання внаслідок слідчого експерименту перекручених чи неправдивих відомостей, протиправного впливу на ОСОБА_4 , що призвело до порушення його особистих чи процесуальних прав.
Отже, заперечення захисника не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Із долученого до протоколу відеозапису видно, що під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_4 добровільно розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення та демонстрував свої дії.
З приводу зауважень щодо висновку товарознавчої експертизи слід зазначити, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження у випадку та порядку, передбачених ст.244 цього кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості.
Враховуючи предмет злочину, який містить марку та модель, за своїм характером відноситься до типових предметів, тому його роздрібна ціна є загальновідомою та загальнодоступною.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду висловленою у справі №676/1504/18 .
Разом з тим, в кримінальному провадженні слідчим було призначено та проведено товарознавчу експертизу для визначення вартості викраденого майна.
Вказаний доказ відповідає вимогам статей 84, 85, 86 КПК України, і підстави вважати його неналежним та недопустимим відсутні.
Так, з норм ст. 26 КПК України слідує, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб, речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Верховний суд у справі №607/2166/19 зазначив, що імперативність п.6.ч.2 ст.242 КПК України щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків завданих кримінальним правопорушенням має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли розмір матеріальних збитків шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням можливо достовірно встановити без спеціальних знань.
Змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів, доведення перед судом переконливості й обґрунтованості власних тверджень і доводів щодо висунутого обвинувачення є однією із засад кримінального провадження згідно з п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України.
Відповідно до положень п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України кримінальне провадження, що здійснюється на основі змагальності, передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом , і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав.
Натомість суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Суд не уповноважений перебирати на себе права та обов'язків сторін кримінального провадження.
Виходячи із законодавчих норм, обвинувачений та його захисник наділені можливістю активно реалізувати свої права, в тому числі наполягати на проведенні експертизи і клопотати про забезпечення експертної установи відповідними матеріалами для проведення такої експертизи.
Стороною захисту дієвості зазначених гарантій у цьому кримінальному провадженні під сумнів не поставлено.
Під час досудового розслідування та судового провадження сторона захисту не оспорювала вартість викраденого майна та не зазначала, що ця вартість не відповідає дійсності і не порушувала питання про необхідність призначення експертизи.
Одночасно сторона захисту не ставила під сумнів відеозапис, на якому зафіксовано момент вчинення крадіжки, та не клопотала про проведення відповідної експертизи. В даному випадку захисник висловив лише своє припущення, при цьому жодних доказів про зворотне не подав. Отже, за наведених обставин підстави для визнання відеозапису недопустимим доказом відсутні.
Залучення сторони захисту для проведення товарознавчої експертизи не є обов'язковим.
Законодавець наділяє учасника процесу під час проведення судової експертизи правом на присутність, однак в передбачених законом випадках.
У зв'язку з наведеним доводи захисника не є такими, що вказують на неналежність або недопустимість досліджених судом доказів.
Згідно доводів захисника на показання свідка ОСОБА_6 , яка безпосередньо не бачила момент вчинення ОСОБА_4 крадіжки, є безпідставними, оскільки якби даний свідок була очевидцем викрадення майна, то правова кваліфікація дій ОСОБА_4 була б іншою.
Посилання на постанову Верховного Суду у справі №752/7047/18 не може бути підставою для виправдання ОСОБА_4 , оскільки висновки суду зроблені стосовно іншої правової ситуації.
Таким чином, суд вважає доводи захисника щодо неналежності та недопустимості доказів не прийнятними.
Отже, досліджені в судовому засіданні докази в своїй сукупності, достатності та взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводять причетність обвинуваченого ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.
Доводи обвинуваченого щодо його психологічного стану, пов'язаного з воєнними подіями, які стались в березні місяці 2022 року на території міста, суд розцінює як обраний обвинуваченим спосіб захисту та спробу пом'якшити провину.
Показання обвинуваченого про те, що кошик був у дружини, тому він випадково поклав батарею до кишені спростовуються дослідженими матеріалами, які вказують на зворотне, а саме, що кошик був у правій руці обвинуваченого і його дії, спрямовані на викрадення майна були розсудливими та цілеспрямованими. В подальшому ОСОБА_4 не міг не виявити у своєму одязі портативну батарею, яка має певний об'єм та вагу, що при знятті одягу чи його вдяганні неможливо не помітити.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як особа, обвинувачений ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується посередньо, на спеціалізованих обліках не перебуває, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання, є добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Вчинене кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу винного.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи предмет злочинного посягання, його вартість, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, тому обирає покарання відповідно до санкції частини статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі, та відповідно до ст.75 КК України, звільняє від його відбування з випробуванням, з покладанням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не подавався.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.
Стосовно портативної батареї суд вважає за необхідне передати її ОСОБА_4 , оскільки останній повністю оплатив її вартість.
Процесуальні витрати, згідно ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні у виді особистого зобов'язання припинив свою дію 12.07.2022 року .
Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, якщо він протягом зазначеного строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_4 , відповідно до ст.76 КК України, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи .
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання припинив свою дію 12.07.2022 року.
Цивільний позов не подавався.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 686, 48 гривень за проведення товарознавчої експертизи, згідно ч.2 ст.124 КПК України.
Речові докази: оптичні диски з фрагментами відеозапису з камери відеоспостереження з магазину АТБ-маркет від 10.04.2022 року, та слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-портативну батарею, яка передана на зберігання ОСОБА_4 , повернути останньому у зв'язку з оплатою її вартості потерпілій стороні.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення - надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Суддя: