Справа № 127/24917/22
Провадження № 2/127/3243/22
07 листопада 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про зняття арешту з майна, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про зняття арешту з майна.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.), а майнового характеру - 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.), і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (12 405,00 грн.).
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Враховуючи те, що позовна заява містить кілька, а саме 4 (чотири) самостійні вимоги, судовий збір, в розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір», має бути сплачено окремо за кожну вимогу або однією сумою за всі вимоги одночасно.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру в сумі 3 969,60 гривень та подати про це до суду відповідні документи.
Слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
Окрім того, відповідно до вимог п.п. 2, 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року, відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року№2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження). У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).
Отже, враховуючи вищевказане, позивачу потрібно вірно визначити коло осіб, які будуть приймати участь у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.5 ст. 177 ЦПК України). Обов'язок подання доказів разом з поданням позовної заяви передбачений ч.2 ст. 83 ЦПК України.
З поданої позовної заяви слідує, що позивач з посиланням на положення ст. 391 ЦК України просить скасувати арешти, які були накладені органом ДВС в різний період часу на належний йому на праві власності автомобіль «Ssang Young Kyron M 2.0 XDI», д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому вказує, що про наявність вказаних арештів та виконавчих проваджень позивачу не було нічого відомо та дізнався лише в регіональному сервісному центрі МВС України, про що надає в матеріали позову роздруківку фотокопій з його баз даних про заборону вчинення реєстраційних операцій на спірний транспортний засіб, які містять вказівку про стягнення заборгованості на користь банку «Раффайзен Банк Аваль», у т.ч. і за виконавчим листом №2-6569-2010.
Разом з тим, враховуючи наведені вище обставини, позивач не зазначає про те, чи був він дійсно боржником у зобов'язаннях перед банком «Раффайзен Банк Аваль», по яким саме, в межах якого правочину та чи виконані ці зобов'язання у повному обсязі належним чином на даний час, чи можливо боржником є інша особа, яка має аналогічне прізвище, ім'я та по-батькові. Не надає позивач і доказів щодо цього. Не містить позовна заява також і зазначення доказів по обставинам неможливості отримання позивачем в регіональному сервісному центрі МВС України копій постанов державного виконавця про арешт майна боржника, на підставі яких вчинено відповідні реєстраційні обмеження (заборони) відносно спірного автомобіля.
Окремо слід звернути увагу позивача на те, що виконавчий лист за своєю процесуальною формою є різновидом виконавчого документу, виданого на виконання судового рішення, ухваленого по конкретній справі у судовому провадженні. Процесуальні ж питання, пов'язані з виконанням судового рішення та контролем його виконання врегульовані положеннями розділів VI, VII ЦПК України. Відповідно, якщо позивач (а не інша особа) все ж таки є боржником у виконавчому провадженні, в межах якого накладався арешт на його майно, він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Відповідні правові висновки неодноразово зазначались Верховним Судом, зокрема у справах № 712/12136/18 та № 577/4541/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про зняття арешту з майна - залишити без руху та надати позивачу п'ять днів з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, в іншому випадку позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Жмудь