707/1019/22
1-кп/707/160/22
про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби
08 листопада 2022 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250310000513 від 23.03.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого водієм ТОВ «Пересувна механізована колона № 92», неодруженого, утриманців у розумінні закону не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор, відповідно до ст. 331 КПК України, заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначила, що на даний час продовжують існувати ризики, які враховувалися судом при обранні та продовженні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 і підстави для його зміни відсутні, так як ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що є тяжким злочином, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, чинити тиск на недопитаних у судовому засіданні свідків та потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з тих підстав, що реальні ризики вчинення обвинуваченим дій, які зазначає прокурор, не доведені. Водночас, захисник наголосила на тому, що її підзахисний є раніше не судимим, впливу на свідків і потерпілого не здійснював, умов обраного запобіжного заходу не порушував. Також, просила взяти до уваги, що ОСОБА_7 працює водієм ТОВ «Пересувна механізована колона № 92» та згідно своїх посадових обов'язків має здійснювати перевезення і у нічний період доби. З огляду на вищевикладене, вважала за доцільне змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який - особисте зобов'язання. Обвинувачений ОСОБА_7 клопотання захисника підтримав.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає необхідним зазначити наступне:
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у статті 177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, зазначені у статті 178 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначено у частині другій ст. 181 КПК України та розширеному тлумаченню він не підлягає.
Так, за приписами частини першої, другої та шостої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Судом установлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час доби відносно обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 25 листопада 2022 року.
Разом із цим, завершити судове провадження до спливу строку дії даного запобіжного заходу не можливо.
Суд погоджується з висновком прокурора про існування обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення саме цією особою інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21 квітня 2011 року, п. 175; яке вказує на те, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
До обґрунтувань, які згідно з практикою Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами (окрім наявності обґрунтованої підозри), належать такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (рішення у справі «Корбан проти України» (заява № 26744/16) від 04 липня 2019 року, п. 155).
Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та зважає на те, що злочин, за яким обвинувачується ОСОБА_7 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, здійснювати психічний або фізичний вплив на свідків та потерпілого, які на сьогодні не допитані судом, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
При цьому, суд враховує особу обвинуваченого, який тяжкими захворюваннями не страждає; є неодруженим; утриманців у розумінні закону не має.
Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та місця роботи, за якими він позитивно характеризується, не гарантує усунення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і оцінюється судом у сукупності з іншими факторами.
Водночас, суд вважає недоведеною прокурором можливість обвинуваченого знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки усі докази, якими прокурор вважає необхідним доводити вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння, наразі зібрані і перебувають у володінні сторони обвинувачення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) та продовження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, які хоч і зменшилися, але не зникли, дають підстави суду для продовження строку дії запобіжного заходу щодо нього.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , а також запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
Доводи обвинуваченого та його захисника щодо заперечення проти продовження строку дії міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також зникнення ризиків, які обумовлювали обрання та продовження запобіжного заходу.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а також фактів, які б свідчили про те, що вказаний запобіжний захід, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.
Суд зауважує, що обмеження ОСОБА_5 залишати місце проживання у нічний час доби надає йому можливість вільно пересуватися у денний час і не призвело до порушення трудових прав останнього. Доказів необхідності залучення обвинуваченого до перевезень у нічний період доби суду не надано.
Відтак, враховуючи, що судове провадження у даній справі Черкаським районним судом Черкаської області не закінчено, учасники провадження та свідки не допитані, не досліджені інші докази у справі, беручи до уваги необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з метою запобігти спробам переховування від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час доби є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, хоч і зменшилися, але не зникли, а тому у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який - особисте зобов'язання - слід відмовити.
Згідно з частиною шостої статті 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відтак, суд дійшов висновку, що підстав для зміни чи скасування міри запобіжного заходу немає, а тому обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час доби на 60 (шістдесят) діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 181, 194, 196, 331 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 залишити попередній - домашній арешт із забороною залишати місце проживання у нічний час доби та продовжити його дію на 60 (шістдесят) діб, до 07 січня 2023 року, включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- не залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. на період дії ухвали, а саме до 07 січня 2023 року, включно, без дозволу суду;
- з'являтися на виклики до Черкаського районного суду Черкаської області за першою вимогою у встановлений ним час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні за винятком їх участі в суді.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження, та направити начальнику Черкаського районного відділу поліції ГУНП України в Черкаській області - для виконання, а також прокурору - для контролю.
Строк дії ухвали складає шістдесят днів з дня її проголошення та до 07 січня 2023 року, включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, передбачені діючим законодавством.
Суддя: ОСОБА_1