справа № 704/181/21
19 жовтня 2022 р. Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Дьяченка Д.О.
при секретарі Табачківській М.М.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-
Позивач звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів. На підставу своїх вимог посилається на те, що 29.10.2016 року між сторонами було укладено договір № USA/Н2В/030 №KN/DN/30 про надання інформаційно-консультаційних послуг, згідно якого ОСОБА_1 доручає, а ФОП ОСОБА_2 приймає на себе зобов'язання надати послуги та консультації сприяння в оформленні документів, необхідних для отримання в'їзної робочої візи у Канаді або США, а ОСОБА_1 зобов'язується оплатити надані послуги. Відповідач повинен був приступити до виконання прийнятих зобов'язань в день підписання даного договору ОСОБА_1 .. За спірним договором відповідачу було сплачено 5200,00 грн. Проте, станом на день звернення до суду відповідач свої обов'язки за договором не виконав. На неодноразові звернення позивача, відповідач відмовив у поверненні коштів. Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 31.08.2020 р. було стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5200,00 грн. за договором № USA/Н2В/030 №KN/DN/30 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 29.10.2016 року та пеню в розмірі 3% в день за прострочення виконання зобов'язання за 307 днів прострочення з 07.03.2019 року по 08.01.2020 року (включно) в розмірі 47892,00 грн. Постановою Черкаського апеляційного суду від 05.11.2020 року рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 31.08.2020 р. змінено та відмовлено в стягненні пені з відповідачки, при цьому зазначено, що початок прострочення зобов'язання слід рахувати з дня пред'явлення позивачем позову, а саме - 06.03.2020 року, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 3% вартості послуги за кожен день прострочення починаючи з 06.03.2020 року по 05.03.2021 року в розмірі 56940 грн. та судові витрати які складаються, з витрат на правову допомогу в розмірі 6600 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та не заперечив проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання двічі не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, відповідно до яких суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 29.10.2016 року між сторонами було укладено договір № USA/Н2В/030 №KN/DN/30 про надання інформаційно-консультаційних послуг, згідно якого ОСОБА_1 доручає, а ФОП ОСОБА_2 приймає на себе зобов'язання надати інформаційно-консультаційних послуг з оформлення виїзних документів до США та консультацій щодо перебування на території США.
Згідно п.3.1 Договору часткова вартість послуг за даним договором становить 5200 грн.
Згідно п.5.1 Договору виконавець повинен надати Замовнику послуги належної якості у відповідності до умов даного Договору.
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру 29.10.2016 року ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_2 5200,00 грн. на підставі Договору № USA/Н2В/030 №KN/DN/30.
В судовому засіданні встановлено, що виконавцем по договору будь-яких дій на виконання умов договору не вчинялось, про причини неможливості виконання договору замовнику не повідомлено, а сплачені кошти в розмірі 5200,00 грн. не повернуто.
Згідно з Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 31.08.2020 р. було стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5200,00 грн. за договором № USA/Н2В/030 №KN/DN/30 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 29.10.2016 року та пеню в розмірі 3% в день за прострочення виконання зобов'язання за 307 днів прострочення з 07.03.2019 року по 08.01.2020 року (включно) в розмірі 47892,00 грн.
Згідно з Постановою Черкаського апеляційного суду від 05.11.2020 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено частково, а рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 31.08.2020 р. в частині стягнення пені скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні вимог про стягнення пені відмовлено. При цьому в мотивувальній частині постанови зазначено, що не підлягає задоволенню вимога про стягнення пені, оскільки судом встановлено, що прострочення зобов'язання боржника розпочалось із 6 березня 2020 року, тоді як в цій частині, з врахуванням збільшених позовних вимог позивач просив стягнути пеню з 7 березня 2019 року по 8 січня 2020 року.
Статтею 15 ЦК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статей 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону. Боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статті 901, 902 Цивільного кодексу України визначають, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойкою.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Позивач заявив стягнення в відповідача пені в розмірі 3% в день від суми зобов'язання в зв'язку з невиконанням ним замовленої послуги згідно договору за період з 06.03.2020 року по 05.03.2021 року, як відповідальність за неналежне виконання послуг виконавцем тобто за 365 днів. Так як в день підлягає стягненню 3% від суми основного зобов'язання (156,00 грн.) за 365 днів невиконання зобов'язання, то відповідно становить 56940 грн. 00 коп.
Стосовно вимог позивача про стягнення на його користь судових витрат, суд зазначає наступне: в позовній заяві позивач стверджує, що орієнтовний розмір понесення судових витрат становить 6600 грн. (вже понесені) + 15600 грн. (планується понести), а всього 22200 грн. Оскільки в матеріалах справи містяться докази лише про сплату позивачем 6600 грн. на правову допомогу, то суд вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення частково, на суму 6600 грн. 00 коп., що є документально підтвердженими судовими витратами.
Також суд зазначає, що оскільки на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 627,628,901 ЦК України, ст. 258, 259 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором №USA/Н2В/030 №KN/DN/30 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 29.10.2016 року, укладеним між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 пеню в розмірі 3% в день за прострочення виконання зобов'язання за 365 днів прострочення (невиконання) з 06.03.2020 року по 05.03.2021 року включно, в зв'язку з невиконанням послуги, як відповідальність за неналежне виконання послуг виконавцем послуг, передбачену ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 56940 грн. 00 коп.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 6600 грн. 00 коп.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне рішення суду складено 26.10.2022 р.
Суддя Д. О. Дьяченко