07 листопада 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/4160/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області (далі відповідач) в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 на підставі Довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2021 року № 8822 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за листопад 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 на підставі Довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2021 року № 8822 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за листопад 2019 року, з урахуванням усіх складових: основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Ухвалою суду від 14.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та, зокрема, зобов'язано позивача надати докази вад фізичного або розумового характеру, які впливають на спроможність самостійно заробляти на життя.
Ухвалою суду від 25.10.2022 від відповідача витребувано копії паперових носіїв пенсійної справи позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і одержує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.
17 травня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення з 01.12.2019 року перерахунку та виплату пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2021 року № 8822 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за листопад 2019 року.
Листом від 08.06.2022 року № 3291-3306/О-03/8-1100/22 відповідач фактично відмовив у задоволенні заяви від 17.05.2022 року, зазначивши, що умови Проведення перерахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 були передбачені пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". При цьому довідка про грошове забезпечення від 14 грудня 2021 року № 8822 видана не у відповідності до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, оскільки абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років па момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Оскільки перерахунок пенсії вже проводився у 2018 році згідно з Постановою № 988, наступний перерахунок пенсії можливий у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про підвищення грошового забезпечення поліцейських та за умови надання уповноваженим органом довідки про грошове забезпечення згідно з пунктом 5 Порядку № 45.
Вважаючи вказані дії протиправними позивач звернувся до суду з даними позовом.
21.09.2022 відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії зважаючи на відсутність рішень Уряду України про підвищення пенсій військовослужбовцям. Крім того, вказує, що головне управління з квітня 2021 р. позбавлене функцій фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат. Фінансування зазначених виплат здійснюється централізовано - Пенсійним фондом України, а тому в бюджеті головного управління відсутні видатки на виплату коштів (а.с.21-23).
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи №11030000038 з 01.06.2009р. позивачеві було призначено пенсію в разу втрати годувальника батька ОСОБА_2 (а.с.30).
17.05.2022р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення видану державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2021 року № 8822 (а.с.14,16).
Листом від 08.06.2022 року № 3291-3306/О-03/8-1100/22 відповідач відмовив у задоволенні заяви від 17.05.2022 року, зазначивши, що умови Проведення перерахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 були передбачені пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". При цьому довідка про грошове забезпечення від 14 грудня 2021 року № 8822 видана не у відповідності до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, оскільки абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років па момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням (а.с.17).
Не погодившись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даними позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (надалі - Закон №2262-XII).
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 1 Закону №2262-XII члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Згідно ст. 29 Закону №2262-XII пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.
Непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника вважаються:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Враховуючи вищевказані положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії по втраті годувальника припиняється після досягнення особою 18-ти річного віку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно 15.01.2022р. позивач досяг 18-ти річного віку (а.с.11).
Доказів наявності обставин, які зумовлюють продовження виплати пенсії по втраті годувальника після досягнення 18-ти річного віку (неспроможність самостійно заробляти на життя внаслідок вад фізичного або розумового характеру, навчання за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах), позивачем не надано. В матеріалах пенсійної справи такі докази також відсутні.
За таких обставин позивач втратив право на отримання пенсії по втраті годувальника у зв'язку з досягнення 18-ти річного віку з 15.01.2022р., а тому у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволення адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник