про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2022 року м. Київ № 320/10238/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу за період з 01.04.2019;
- зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.07.2021 № 2/3/1/3280 та виплатити додаткові кошти;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100 % суми підвищеної пенсії;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум з 01.01.2018 року, з урахуванням 100 % підвищеної пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пункту другого частини статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Також згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як вбачається із позовної заяви, відповідачем в позовній заяві зазначено «Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області» ідентифікаційний код 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40.
Водночас, за результатом перевірки суб'єкта владних повноважень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним колом пошуку 22933548 встановлено про наявність відомостей щодо Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10).
Відтак, відомості що зазначенні позивачем як місцезнаходження відповідача та найменування не відповідають відомостям визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, позивачу слід надати відомості щодо найменування та місцезнаходження відповідача з урахуванням вказаних зауважень, оскільки за вказаною адресою суд здійснюватиме направлення кореспонденції.
Пунктом 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем всупереч вимога КАС України не додано до позовної заяви докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме позивач зазначив, що Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на адресу позивача була надана довідка про розмір грошового забезпечення, відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 05.03.2019 року, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді має складати 19 167,75 грн. Проте перерахунок пенсії з 01.03.2019 відповідачем проведено не було.
Однак, позивачем не надано до суду доказів направлення вказаної довідки Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області задля здійснення перерахунку пенсії, ані не надано доказів чи звернувся позивач до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення. При цьому, суд зауважує, що позивачем не надано до суду доказів направлення такої заяви на адресу відповідача, зокрема опис вкладення листа, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення тощо.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належним чином засвідчені копії відповідних документів.
Відповідно до приписів частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI).
Судом встановлено, що позивачем об'єднано у позовній заяві чотири позовні вимоги немайнового характеру, дві з яких є похідними від двох інших, таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру повинен складати 1984,80 грн.
Разом з тим в якості виконання позивачем вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України ним надано суду квитанцію від 10.12.2021 № 0.0.2372800369.1 про сплату судового збору у сумі 908,00 грн та від 21.10.2022 року № 0.0.2716200271.1 про сплату судового збору в розмірі 168,80 грн, тобто у розмірі, що не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Частинами першою та другою статті 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Також, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду було надано квитанцію про сплату судового збору від 10.12.2021 № 0.0.2372800369.1, в якості підтвердження сплати судового збору в розмірі 908, 00 грн. за подання позову до суду.
При цьому, судом було здійснено перевірку зарахування сплати даних сум судового збору до Державного бюджету України та встановлено, що квитанція 10.12.2021 № 0.0.2372800369.1 про сплату судового збору у сумі 908,00 грн., зареєстровано за іншою справою, а саме 320/16697/21, яка ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 повернута позивачу з усіма доданим документами.
З огляду на вказане, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України «Про судовий збір», а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову.
Крім того, приписами статті 7 Закону України «Про судовий збір» обумовлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Суд звертає увагу позивача, що долучена до матеріалів справи квитанція від 10.12.2021 № 0.02372800369.1 слугує підтвердженням сплати судового збору у справі № 320/16697/21, а тому не може вважатись належним доказом сплати судового збору в даній адміністративній справі №320/10238/22.
Таким чином, за подання даного адміністративного позову судовий збір у повному обсязі сплачено не було, у зв'язку з чим позов не відповідає вимогам КАС України.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказаний недолік може бути усунений позивачем шляхом подання до суду:
- позовну заяву що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням відомостей щодо місцезнаходження відповідача з урахуванням викладених судом зауважень;
- належним чином засвідченої копії доказів направлення відповідачу довідки про розмір грошового забезпечення позивача чи копії заяви позивача адресованої відповідачу та доказів направлення заяви позивача про перерахунок пенсії на адресу відповідача, зокрема опис вкладення листа, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення тощо;
- доказів сплати судового збору у сумі 1900,40 грн. за належними реквізитами щодо його сплати за розгляд даної справи адміністративним судом.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду..
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.