Провадження № 1-кп/243/542/2022
Справа № 243/2933/22
08 листопада 2022 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12022052510000336 від 23 лютого 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янська, Донецької області, громадянина України, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , який має середню-спеціальну освіту, неодружений, офіційно не працевлаштований, малолітніх дітей немає, інвалідом не є, раніше судимий:
04 квітня 2018 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки, звільнений 10 грудня 2021 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
потерпіла ОСОБА_6 ,
23 лютого 2022 року, в денний час, точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , будучи раніше судимою особою, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів перебував разом з ОСОБА_6 в кафе «У Стаса» розташованому по вул. Торговій м. Слов'янська Донецької області, де разом проводили дозвілля, під час якого остання розповіла, що нещодавно придбала мобільний телефон «Samsung» моделі «SM-A127F4/64 GB». Через деякий час ОСОБА_6 попрямувала по вул. Суворова м. Слов'янська у ОСОБА_3 раптово виник протиправний, корисливий, злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном, а саме мобільним телефоном марки «Samsung» моделі «SM-A127F4/64 GB», який належить потерпілій ОСОБА_6 ..
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 завів ОСОБА_6 в найближчий занедбаний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , де діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, відкрито заволодів вищезазначеним мобільним телефоном «Samsung» модель «SM-A127F4/64 GB», вартістю 6552 грн. 55 коп., шляхом висунення вимоги ОСОБА_6 щодо передачі йому телефону. Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 6552 грн. 55 коп..
За таких обставин, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.
В судовому засіданні учасники судового засідання не заперечували проти здійснення розгляду кримінального провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 23 лютого 2022 року до ЄДРДР за № 12022052510000336, 14 жовтня 2022 року між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості та скріплена підписами сторін. За умовами угоди сторони домовились про таке:
Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і зобов'язується у судовому провадженні беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України в обсязі підозри.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винуватим у скоєнні злочину визнав себе повністю, щиро розкаявся, свої права, передбачені ст. 474 КПК України розуміє.
Обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор в судовому засіданні заявили, що вони цілком розуміють наслідки угоди, укладення угоди є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж передбачені в угоді.
Суд переконався, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені КПК України, зокрема ст. 474 КПК України, у добровільності укладання сторонами угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді. Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні ствердив, що був присутнім при ініціюванні угоди, вважає, що укладення угоди не суперечить інтересам підзахисного.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_6 не з'явилася, до суду було надано заяву про розгляд справи без її участі. Крім того в судовому засіданні була досліджена заява потерпілої, яка претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не має та надає свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 ..
Судом вислухані показання обвинуваченого та оглянуті представлені в підготовче судове засідання матеріали кримінального провадження з метою перевірки угоди про визнання винуватості на відповідність нормам КПК та КК України, за якими суд встановив, що умови угоди, не суперечать вимогам КПК України, оскільки вона укладена у провадженні щодо тяжкого злочину, відповідає вимогам ст. 472 КПК України, не суперечить вимогам КК України, оскільки обставини, викладені в ній відповідають матеріалам справи, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч. 2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення. Узгоджене покарання відповідає особі обвинуваченого, та вимогам ст. 58 Конституції України, оскільки відповідає санкції частини статті, яка діяла на момент вчинення обвинуваченим правопорушення, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободі чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, про що свідчать як особисті підписи обвинуваченого в угоді, так і його пояснення в судовому засіданні, обвинувачений має можливість виконувати взяті на себе угодою зобов'язання, підстави для визнання винуватості є дійсними. Потерпіла безумовно погодилася на укладення угоди про визнання винуватості.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 « Про судову практику у справах про злочини проти власності», відповідно пункту 1 примітки до статті 185 КК повторним у статтях 185, 186 та 189-191 КК визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК.
19 квітня 2007 року вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ст. 70, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_3 засуджений до 8 років 6 місяців позбавлення волі. 16 жовтня 2007 року Апеляційний суд Донецької області вважає засудженим за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнення: 04 жовтня 2012 року після відбуття терміну покарання;
17 лютого 2014 року за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_3 засуджений до 2 років позбавлення волі. Звільнено 03 грудня 2014 року Закон України "Про амністію";
15 серпня 2016 року за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_3 засуджено у вигляді арешту строком на 6 місяців. Прибув 06 жовтня 2016 року до Бахмутського закладу виконання покарань №6;
01 лютого 2017 року за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_3 засуджено у вигляді 5 місяців арешту із застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднано строк за вироком суду від 15 серпня 2016 року до відбуття у вигляді 6 місяців арешту. Із застосуванням ст. 72 ч. 5 КК України зараховано строк з 24 січня 2017 року до 06 березня 2017 року. 16 травня 2017 року перегляд вироку Апеляційним судом Донецької області, вирок Слов'янського міськрайонного суду від 01 лютого 2017 року змінено, вважається засудженим із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі, з-під варти звільнено, оскільки строк відбутий. Звільнення: 18 травня 2017 року за ухвалою апеляційного суду Донецької області;
04 квітня 2018 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки, звільнений 10 грудня 2021 року по відбуттю строку покарання.
Суд зазначає, що відповідно до норм ст. 90 КК України, судимості за вироками від 19 квітня 2007 року, 15 серпня 2016 року, 01 лютого 2017 року, 04 квітня 2018 року вважаються не погашеними.
Наявність вказаних вироків суду вказує на те, що строк погашення судимості за вказаними вироками переривалися і на момент вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення за цими вироками погашені не були.
Саме з метою перевірки правильності кваліфікації дій обвинуваченого щодо інкримінування йому ознак повторності вчинення корисливого злочину, судом наведено наявність судимостей.
Оглянувши представлені в підготовче судове засідання матеріали кримінального провадження, враховуючи, що 14 жовтня 2022 року обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор під час досудового розслідування досягли угоди про визнання винуватості, підписали її в присутності захисника, при цьому ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між ним та прокурором була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, потерпілою у справі погоджено укладення цієї угоди, а тому суд вважає, що справу можливо розглянути відповідно до положень ч. 2 ст. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України.
Обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснені наслідки невиконання угоди передбачені нормами ст. 476 КПК України.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що угоду належить затвердити, а ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно та призначити покарання, обумовлене угодою про визнання винуватості.
Запобіжний захід не обирався.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд,-
Угоду про визнання винуватості між ОСОБА_3 та прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 12021052510001291 від 23 лютого 2022 року- затвердити.
Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, і відповідно положень наведеної статті кримінального закону звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбуття покарання, призначеного по даному вироку з випробуванням та іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 додатковий обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_3 судом не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно із ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4,6,7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 364 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок складено у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1