Єд. унік. № 243/2233/22
Провадження № 2/243/1322/2022
08 листопада 2022 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дюміної Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Добродум Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Ткачука Віталія Миколайовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,
вимоги позивача: про розірвання шлюбу,
учасники справи: не з'явилися,
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача.
1. 02 червня 2022 Ткачук В.М. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вона з відповідачем ОСОБА_3 з 11 квітня 2019 року перебуває у зареєстрованому шлюбі. Однак, подальше спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, не було взаємного порозуміння, проявилась несумісність характерів, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Сторони фактично припинили шлюбні стосунки, проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Спору про розподіл спільного сумісного майна подружжя немає. Спільних дітей із відповідачем не мають.
Позивачка просить суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 11 квітня 2019 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (актовий запис № 55 від 11.04.2019 року).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
2. Представник позивача адвокат Ткачук В.М., який діє на підставі ордеру від 02.06.2022 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, та просили задовольнити заяву, посилаючись на обставини, викладені в ній, проти винесення заочного рішення не заперечували.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 10.06.2022 року прийнято до розгляду позовну заявуТкачука Віталія Миколайовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, та відкрито спрощене позовне провадження у справі, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено судове засідання.
4. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), в судове засідання не з'явився без поважних причин, а позивачка не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
5. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом.
6. 11 квітня 2019 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 55 від 11.04.2019 року).
V. Оцінка суду.
7. Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
8. Згідно до положень статті З СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
9. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
10. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
11. Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява №44647/98).
12. Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) зазначено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів. Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення..., держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
13. Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя, у зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку..., так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. І підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
14. Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини, вже більше як три роки не проживають однією сім'єю і не ведуть сумісне господарство. Подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків. Спільних дітей від шлюбу не мають. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечитиме моральним засадам суспільства.
15. Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі.
16. Положенням ст.113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Таким чином, за бажанням позивачки їй зберігається прізвище « ОСОБА_1 ».
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
17. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
18. Позивачкою при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 992,40 грн. судового збору, тому з огляду на задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд,
1. Позовні вимоги Ткачука Віталія Миколайовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 11 квітня 2019 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (актовий запис № 55 від 11.04.2019 року).
3. Після розірвання шлюбу прізвище позивачки «ОСОБА_1 » - залишити без змін.
4. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.).
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя Н.О. Дюміна