29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" листопада 2022 р. Справа № 924/875/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Красилівської міської ради Хмельницької області, м. Красилів
до 1. Фермерського господарства "Агроздобуток", с. Щиборівка Красилівського району Хмельницької області
до 2. ОСОБА_1 , м. Красилів
про розірвання договору оренди земельної ділянки
за участю представників учасників справи:
від позивача - Білоконь В.А.
Слободянюк М.О.
від відповідачів - не з'явився
встановив:
В позові позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 31.10.2012р., укладений між Красилівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 та зареєстрований 13.11.2012р. в управлінні Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області у державному реєстрі земель за № 682270004006466 щодо передачі в оренду земельних ділянок загальною площею 147,4561га.
В обгрунтування позовних вимог зазначає про те, що ОСОБА_1. всупереч умовам договору оренди земельної ділянки від 31.10.2012р. (згідно з яким земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства) передав в суборенду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому, позивач вказує, що ОСОБА_1. на умовах спрощеного порядку одержав у користування земельні ділянки державної (в подальшому комунальної) власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів отримав в оренду земельні ділянки, без наміру їх самостійного використання в фермерському господарстві, та передав такі землі у суборенду. Позивач зазначає, що з 2014 року фактичними користувачами земельних ділянок були та є суб'єкти господарювання, які не є фермерськими господарствами та не могли використовувати земельні ділянки для ведення фермерського господарства. У зв'язку з тим, що суборендарі (фактичні користувачі) земельних ділянок не є фермерськими господарствами, вони могли отримати такі земельні ділянки для ведення товарного с/г виробництва лише за результатами земельних торгів.
Земельні ділянки для ведення фермерського господарства не можуть прирівнюватись до земельних ділянок для ведення товарного с/г виробництва, оскільки вони належать до різних видів цільового призначення земель, що прямо підтверджується Класифікацією видів цільового призначення земель, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, а також наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306).
Чинне земельне законодавство України, зокрема, у ст.ст. 18-21 Земельного кодексу України не містить приписів, які б дозволяли "прирівнювати" один до одного або ототожнювати різні види цільового використання земельних ділянок. Натомість, пункт п'ятий статті 20 Земельного кодексу України забороняє власникам самостійно визначати види використання земельних ділянок в межах категорії земель сільськогосподарського призначення. Інші акти законодавства, які не регулюють правовідносини щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок не можуть бути підставою для "прирівнювання" правового режиму земельних ділянок, які належать до різних видів цільового призначення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі №925/929/19 зауважила, що власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33-37 ЗК України для такого виду використання. Зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. Користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником. Звертається увагу суду на те, що в спірних відносинах при відмічених вище обставинах надання в суборенду земельних ділянок (без проведення торгів та з порушенням цільового призначення), призначення яких для ведення фермерського господарства, нівелюється сам принцип надання земельних ділянок в користування для вказаної мети, оскільки, вказаними діями можна обійти обов'язкову процедуру надання земельних ділянок в оренду на умовах земельних торгів/аукціону.
Позивач наголошує, що згідно чинного законодавства зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Наведені обставини порушення цільового використання земельних ділянок свідчить про істотне порушення умов спірного договору, а отже, є підставою для його розірвання.
Представники позивача у засіданні суду позов підтримали, наполягали на його задоволенні.
Представник відповідачів до суду не з'явився, 27.10.22 надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. При розгляді справи, представник відповідачів просить врахувати його позицію, викладену у письмових поясненнях від 13.09.22.
У наявному у справі відзиві (вх. №05-22/7944/21, поданому при попередньому розгляді справи) зазначено про те, що ОСОБА_1 було подано заяву до Красилівської районної державної адміністрації про надання йому дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які розташовані, зокрема, за межами населеного пункту Кульчинівської сільської ради з дотриманням вимог ч. 6 ст. 188 Земельного Кодексу України. Голова Красилівської РДА своїм розпорядженням №488/2012-р від 03.10.2012р. затвердив проекти землеустрою. В подальшому, 12.12.2012р. було створено та зареєстровано Фермерське господарство "Агроздобуток". Вказані факти спростовують та суперечать твердженню позивача щодо отримання відповідачем в користування земельних ділянок на умовах спрощеного порядку без наміру самостійного користування ними у фермерському господарстві. У відзиві зазначено про те, що відповідач 1 щорічно сплачує орендну плату згідно податкових повідомлень-рішень на рахунок органу місцевого самоврядування, з 2018р. - на рахунок Красилівської міської ради Красилівської ОТГ, що не спростовується позивачем. За умовами оскаржуваного договору оренди земельних ділянок від 31.10.2012 року земельні ділянки передані ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення. Відповідно до ст.1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, а згідно п.3 ст. 24 вказаного Закону фермерське господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Відповідно до оскаржуваного договору оренди ОСОБА_1 передано земельні ділянки площею 147,4561 га, які є ріллею. Пунктом 30 оскаржуваного договору оренди земельних ділянок від 31.10.2012 року визначено права орендаря, до яких, зокрема відносяться можливість самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та передавати земельні ділянки в суборенду. В договорі оренди земельних ділянок зазначено, що права та обов'язки сторін визначаються відповідно до Закону України "Про оренду землі". Статтею 8 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. З урахуванням наведеного відповідач вважає, що орендар має право самостійно господарювати на орендованих земельних ділянках, використовувати земельні ділянки згідно їх цільового призначення - землі сільськогосподарського виробництва та передавати земельні ділянки в суборенду, що не суперечить вимогам Закону України "Про оренду землі".
В письмових поясненнях, наданих 13.09.22 представник відповідачів крім вищевказаного, зазначає, що у 2012 році ОСОБА_1 подав заяву до Красилівської РДА про надання йому дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведеня земельних ділянок, які розташовані за межами населеного пункту Кульчинівської сільради. В подальшому, ОСОБА_1 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з послідуючою передачею їх в оренду. Розпорядження голови Красилівської РДА від 03.10.12 № 488/2012-р вищевказаний проект землеустрою затверджено. Після затвердження головою Красилівської РДА проектів землеустрою, 31.10.12 між ОСОБА_1 та Красилівською РДА укладено спірний договір. 12.12.12 ОСОБА_1 створив та зареєстрував ФГ „Агроздобуток", яке, згідно статуту використовує в своїй діяльності також і земельні ділянки, що перебувають в оренді за спірним договором.
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 виїхав на вищевказані земельні ділянки і виявив, що останніми користується ТОВ „Агрокрай". Після проведення багаторазових переговорів з керівником ТОВ „Агрокрай", ОСОБА_1 зрозумів, що він (керівник ТОВ „Агрокрай") земельні ділянки не звільнить. У подальшому, за пропозицією керівника (директора) ТОВ Агрокрай" укладено договір суборенди землі на 1 рік, тому, що до 31.10.12 (до дня укладення договору оренди) ТОВ „Агрокрай" вже засіяв вказані землі. Вказаний договір суборенди укладено у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 пішов на зустріч ТОВ „Агрокрай" та надав останньому можливість зібрати урожай.
В 2014 році знову ж таки, на прохання ОСОБА_3 (директор ТОВ „Агрокрай") строк дії суборенди продовжено до 31.12.15. В 2016 році ОСОБА_1 направив лист ТОВ „Агрокрай" з проханням звільнити земельні ділянки в зв'язку з закінченням строку суборенди. Однак, в середині травня 2016 року, коли ОСОБА_1 виїхав на орендовані ним земельні ділянки, і встановив, що останні знову засіяні ТОВ „Агрокрай". Після цього, ОСОБА_1 направив ТОВ „Агрокрай" лист з проханням звільнити самовільно зайняті земельні мідянки. Проте, реакції на вказаний лист жодної не було.
З вказаного приводу подано відповідну заяву до поліції, яка (заява) приєднана до кримінальної справи 12016240170000367. Подано також заяву до поліції з приводу неправомірних дій ОСОБА_3 , який здійснював перешкоди доступу працівників ОСОБА_1 на орендовані землі.
11.08.16 ОСОБА_1 подано позовну заяву до Красилівського районного суду про звільнення ТОВ „Агрокрай" самовільно зайнятих земельних ділянок, за результатами розгляду якої прийнято рішення про задоволення позову. Але, 13.11.18 вищевказане рішення скасовано судом апеляційної інстанції, де під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 стало відомо про те, що ніби-то ним підписано угоду про продовження строку суборенди до 31.12.18.
З вказаного приводу ОСОБА_1 подано заяву в поліцію про підробку підпису на угоді про продовження строку дії договору суборенди. За висновком експерта по кримінальній справі підпис на угоді дійсно не ОСОБА_1
15.07.16 Красилівським районним судом винесено ухвалу про відкриття справи № 677/903/16ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 до Красилівської РДА про визнання недійсним розпорядження голови Красилівської РДА від 03.10.12 номер 488/2012 „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 " і про визнання недійсним договору оренди від 31.10.12 відносно оренди ОСОБА_1 землі площею 147, 4561 га. Розгляд справи тривав до 27.08.19. Справа закрита у зв'язку з повторним нез'явленням позивача до суду.
В 2018 році до ОСОБА_1 звернувся засновник ТОВ „Золоте колосся 2017" ОСОБА_4 з пропозицією допомогти ОСОБА_1 у відносинах з ТОВ „Агрокрай" відносно звільнення останнім земельних ділянок. Так, він запропонував укласти між ТОВ „Золоте колосся 2017" та ОСОБА_1 на три роки договір суборенди земельних ділянок, на що ОСОБА_1 погодився. 01.01.19 між ТОВ „Золоте колосся 2017" та ОСОБА_1 укладено вісім договорів суборенди 8 земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту Кульчинівської сільради.
Вказане спростовує доводи позивача про отримання ОСОБА_1 в користування земельних ділянок на умовах спрощеного порядку без наміру самостійно здійснювати фермерське господарство.
Щодо цільового використання землі. За умовами восьми договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ „Золоте колосся 2017" та ОСОБА_1 (які є об'єктом оренди за спірним договором) цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення. Тобто, цільове призначення використання орендованих ОСОБА_1 земельних ділянок, після їх передачі в суборенду, не змінилося. Згідно практики Верховного Суду зміна виду використання земель без зміни цільового призначення земельної ділянки не може бути підставою для визнання недійсним відповідного договору оренди. Зміна виду використання землі в межах однієї категорії не є зміною цільового призначення землі, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до законодавства застосовуються в разі зміни цільового призначення (розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, його затвердження чи інше). Поняття „використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Як спірний договір оренди, так і договори суборенди передбачають використання землі сільськогосподарського призначення, а саме - як ріллі, що є сільськогосподарським угіддям та відноситься до земель сільськогосподарського призначення.
Згідно діючого законодавства договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним же є таке порушення, коли внаслідок останнього завдано шкоди другій стороні, яка значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору. Відповідачі вважають, що позивач не довів того, що внаслідок укладення договорів суборенди змінилася суть правовідносин з приводу використання землі, а саме розмір чи порядок сплати оренди чи інші обставини, внаслідок яких позивач зазнав шкоди та значною мірою позбавлений того, на що він розраховував, укладаючи спірний договір.
Підтвердженням відміченого є акт інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель в Хмельницькій області ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 465-ДК/388/АП/09/01/21, де відмічено, що за місцезнаходженням земель, які є об'єктом оренди спірного договору, встановлено, що вказані землі використовуються для вирощування сільськогосподарських культур, на час проведення перевірки порушень земельного законодавства (у тому числі щодо нецільового використання землі) не встановлено. Отже, використання ОСОБА_1 орендованих ним земельних ділянок в силу спірного договору, шляхом надання таких земель у суборенду, здійснюється без порушень законодавства, що підтверджено компетентним органом.
Матеріалами справи встановлено.
Розпорядженням Красилівської РДА від 20.07.22 номер 349/2012-р надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок с/г призначення з послідуючою передачею в оренду для ведення фермерського господарства, що розташовані за межами населених пунктів Красилівського району.
20.08.12 додаток до вищевказаного розпорядження викладено в новій редакції (додаток міститься у справі).
03.10.12 головою Красилівської РДА видано розпорядження номер 488/2012 -р, яким затверджено гр. ОСОБА_1 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення), що розташовані за межами населених пунктів Красилівського району та перебувають в державній власності. Передано гр.. ОСОБА_1 в довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років земельні ділянки для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення), що розташовані за межами населених пунктів Красилівського району та перебувають у державній власності.
31.10.2012р. між Красилівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно умов договору, орендодавець, на підставі розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації від 03 жовтня 2012 року №488/2012-р надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельні ділянки (землі резерву та запасу) для ведення фермерського господарства, які знаходяться за межами с. Кульчини Кульчинівської сільської ради, Красилівського району Хмельницької області (п. 1 договору).
Згідно п. 2 договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 147,4561га, у тому числі рілля: - 7,6321га; - 51,1711га; - 11,7593га; - 31,4664га; - 10,6196 га; - 8,3003га; - 9,9242га; - 16,5861га.
За змістом п.2.1 договору земельні ділянки виділені в натурі на місцевості:
Загальна площа земельної ділянки №1 - 7,6312га (кадастровий номер земельної ділянки №1 - 6822785800:03:001:0050, нормативно грошова оцінка земельної ділянки -114559грн. 67коп.) (пп.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3).
Загальна площа земельної ділянки №2 - 51,1711га (кадастровий номер земельної ділянки №2 - 6822785800: 03:001:0051, нормативно грошова оцінка земельної ділянки - 951775грн. 72коп.) (пп.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3).
Загальна площа земельної ділянки №3 - 11,7593 га ( кадастровий номер земельної ділянки - 6822785800:03:002:0022, нормативно грошова оцінка - 211138грн. 42коп.) (пп.2.4.1, 2.4.2, 2.4.3).
Загальна площа земельної ділянки №4 - 31,4664 га (кадастровий номер земельної ділянки №4 - 6822785800:03:003:0014, нормативно грошова оцінка земельної ділянки 530525грн. 84коп.) (пп.2.5.1, 2.5.2, 2.5.3).
Загальна площа земельної ділянки №5 - 10,6198га (кадастровий номер земельної ділянки №5 - 6822785800:03:005:0049, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки №5 - 194358,13 грн. (пп.2.6.1, 2.6.2, 2.6.3).
Загальна площа земельної ділянки №6 - 8,3003га (кадастровий номер 6822785800:03:006:0033, нормативно грошова оцінка - 184824грн. 35коп.) (пп.2.7.1, 2.7.2, 2.7.3).
Загальна площа земельної ділянки №7 - 9,9242га (кадастровий номер 6822785800:03:005:50, нормативно грошова оцінка - 219512грн. 91коп.) (пп.2.8.1, 2.8.2, 2.8.3).
Загальна площа земельної ділянки №8 - 16,5861га (кадастровий номер 6822785800:03:004:0036, нормативно грошова оцінка - 281843грн. 74коп.) (пп.2.9.1, 2.9.2, 2.9.3).
Згідно з п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 2688538 грн. 11коп./га.
Пунктами 8, 9 договору встановлено, що договір укладено на 49 років (у разі укладання договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).
Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки землі в сумі 80 656 грн. 14 коп. в рік.
Згідно з п.п. 15, 16 договору, земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення.
Відповідно до п. 28 договору, орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельних ділянок за цільовим призначенням згідно з договором оренди; розірвати договір за рішенням суду достроково, у випадках: порушення орендарем умов договору; нецільового використання чи невикористання за призначенням об'єкту оренди протягом року з дати набуття права користування; несплати орендної плати більше 6 місяців.
Відповідно до п. 30 договору, орендар має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; передавати земельні ділянки в суборенду.
Згідно з п. 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом розрахунок розміру орендної плати за оренду земель.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтиском печатки Красилівської районної державної адміністрації.
13.11.2012 року договір оренди зареєстровано в управлінні Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області у державному реєстрі земель за № 682270004006466.
Додатком 1 до договору є розрахунок розміру орендної плати. Додаток 2 - акт передачі-прийому земельних ділянок, переданих в користування на умовах оренди, який підписаний орендарем та орендодавцем та скріплений печаткою останнього. В акті вказано, що орендодавець передає земельні ділянки за межами населених пунктів с. Кульчини Кульчинівської сільради Красилівського району Хмельницької області загальною площею 147, 4561 га, а ОСОБА_1. приймає на умовах оренди вище відмічені землі.
Додано також кадастрові плани земель, затверджені начальником Держкомзему у Красилівському районі Хмельн. Обл. та плани меж.
12.12.2012р. проведено державну реєстрацію Фермерського господарства "Агроздобуток", код 38418121, керівник - ОСОБА_1., дані про основний вид діяльності - 01.11. - вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур.
Згідно п. 1.1. і 1.2. Статуту ФГ „Агроздобуток" господарство „Агроздобуток" створене як фермерське господарство, засновником якого є ОСОБА_1. П.6.3 Статуту Фермерського господарства "Агроздобуток" обумовлено - фермерське господарство використовує у своїй діяльності земельні ділянки, надані для засновника згідно договору оренди від 31.10.12 реєстраційний № 682270004006466 (спірний договір).
31.12.13 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ „Агрокрай" (суборендар) укладено договір суборенди земельних ділянок в силу якого орендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування на умовах цього договору земельні ділянки, які знаходяться за межами с. Кульчини Кульчинівської сільради, Красилівського району, Хмельницької області. П. 1.2. договору передбачено - об'єкт суборенди орендований орендодавцем на підставі договору оренди, укладеного між Красилівською РДА та ОСОБА_1 від 31.10.12, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області, запис від 13.11.12 номер 682270004006466.
Згідно п. 2.1. договору в суборенду передаються земельні ділянки загальною площею 147, 4561 га, (кадастрові номери ті ж, що і в договорі оренди від 31.10.12). Договір діє з 01.01.14 до 31.12.14 (п. 3.1.).
Угодами від 31.12.14 та від 31.12.15 договір суборенди від 31.12.13 продовжено до 31.12.15 та 31.12.18.
За висновком експерта Хмельницького НДЕКЦ від 24.05.18 номер 1.1 -0064:18 вбачається:
1. підписи в договорі суборенди земельних ділянок від 13.12.13 на 2, 3, 4, 5, 6 стр. у графі „Орендодавець" навпрти прізвища „ ОСОБА_1 " виконані ОСОБА_1 ;
2. підпис у додатку № 1 до договору суборенди земельних ділянок від 31.12.13 (акт прийому-передачі земельних ділянок, переданих в користування на умовах суборенди) у графі „Підписи сторін" навпроти прізвища „ ОСОБА_1 " виконаний ОСОБА_1 ;
3. підпис в угоді про внесення змін до договору суборенди земельних ділянок від 31.12.13 датований 31.12.15 в графі „Підписи сторін" навпроти прізвища „ ОСОБА_1 " виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;
4. підпис в угоді про внесення змін до договору суборенди земельних ділянок від 31.12.13 датований 31.12.14 у графі „Підписи сторін" навпроти прізвища „ ОСОБА_1 " виконаний не ОСОБА_1 а іншою особою.
16.04.18 Красилівським районним судом Хмельницької обл. ухвалено рішення у справі № 677/1186/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Агрокрай" про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні землею, яким позов задоволено, зобов'язано директора ТОВ „Агрокрай" звільнити самовільно зайняті ним земельні ділянки загальною площею 147, 4561 га, розташовані за межами с. Кульчини Кульчинівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, які згідно договору оренди від 31.10.12 укладеного між ОСОБА_1 та Красилівською РДА, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему в Красилівському Хмельницької області 13.11.12 номер 682210004006466 перебувають в користуванні ОСОБА_1
06.06.18 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ номер 22-3355-01 про передачу Красилівській міській раді Красилівської міської об'єднаної територіальної громади Красилівського р-ну Хмельницької обл. у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно додатку. Підписано також акт прийому-передачі між ГУ Держгеокадастру, яке передає, та Красилівською міською радою, яка приймає у комунальну власність земельні ділянки за додатком, де, серед інших вказано земельні ділянки з кадастровими номерами, які є об'єктом оренди спірного договору.
Постановою Хмельницького апеляційного суду номер 677/1186/16-ц від 13.11.18 апеляційну скаргу ТОВ „Агрокрай" задоволено. Рішення Красилівського районного суду від 16.04.18 скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ „Агрокрай" про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та усунення перешкод в користуванні земельними ділянками відмовлено.
В подальшому, 01.01.2019р. між ОСОБА_1 (орендар) та ТОВ "Золоте колосся 2017" (суборендар) було укладено вісім договорів суборенди земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договорів, орендар передає, а суборендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку (землі резерву і запасу), яка знаходиться за межами населеного пункту Кульчинівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (об'єкт суборенди).
Об'єкт суборенди орендований орендарем на підставі договору оренди земельної ділянки, укладений між Красилівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 від 31.10.2012р., зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Красилівському районі 13.11.2012р. за № 682270004006466.
В суборенду передаються земельні ділянки:
- загальною площею 7,6312га, кадастровий номер 6822785800:03:001:0050, нормативно грошова оцінка 114559грн. 67коп.;
- загальною площею 51,1711га, кадастровий номер 6822785800:03:001:0051, нормативно грошова оцінка 951775грн. 72коп.;
- загальною площею 11,7593га, кадастровий номер 6822785800:03:002:0022, нормативно грошова оцінка 211138грн. 42коп.;
- загальною площею 31,4664га, кадастровий номер 6822785800:03:003:0014, нормативно грошова оцінка 530525грн. 84коп.;
- загальною площею 10,6198га, кадастровий номер 6822785800:03:005:0049, нормативно грошова оцінка 194358грн. 13коп.;
- загальною площею 8,3003га, кадастровий номер 6822785800:03:006:0033, нормативно грошова оцінка 184824грн. 35коп.;
- загальною площею 9,9242га, кадастровий номер 6822785800:03:005:0050, нормативно грошова оцінка 219512грн. 91коп.;
- загальною площею 16,5861га, кадастровий номер 6822785800:03:004:0036, нормативно грошова оцінка 281843грн. 74коп. (п.п. 2.1, 2.3, 2.5 Договорів від 01.01.2019р.).
Відповідно до п.п. 3.1 договорів, термін суборенди три роки.
Підпунктами 5.1, 5.2, 5.3 договорів, земельна ділянка передається в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Умови збереження стану об'єкта суборенди: проводити свою діяльність методами, що не призводять до погіршення якості земельної ділянки відповідно до вимог природоохоронного та земельного законодавства.
Відповідно до п. 9.1. договорів, обумовлено право орендаря, зокрема, вимагати від суборендаря використання земельних ділянок за цільовим призначенням згідно з договором суборенди.
Пунктом 15.1 договорів встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Договори підписані від орендаря - ОСОБА_1, від суборендаря - директором товариства "Золоте колосся 2017" та скріплені відтиском печатки товариства.
До всіх договорів додано також акти прийому-передачі землі, які також засвідчені сторонами (підписами та печаткою ТОВ „Золоте колосся 2017").
Згідно поданих позивачем інформаційних довідок від 06.08.21 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, за земельними ділянками, які є об'єктом оренди спірного договору (такі ж кадастрові номери) зареєстроване: право суборенди, де орендарем є ТОВ "Золоте колосся 2017", орендодавцем - ОСОБА_1., підстава - договір суборенди від 01.01.2019р. Також, зареєстровано право оренди, де орендодавцем вказано Красилівську РДА / Красилівську міськраду, орендарем - ОСОБА_1.
27.09.21 ОСОБА_1 подав заяву ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій обл. про проведення перевірки, де просить здійснити перевірку чи використовує ТОВ „Золоте колосся 2017" земельні ділянки відповідно до договорів суборенди від 01.01.19 згідно цільового використання, яке вказано в договорі оренди, що укладено між ОСОБА_1 та Красилівською РДА 31.10.12 реєстрац. № 682270004006466.
01.11.21 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій обл. складено акт перевірки вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки номер 465-ДК/388/АП/09/01/-21 де відмічено, що на час проведення перевірок порушень земельного законодавства не виявлено. Проведена перевірка здійснювалась з питань здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок із кадастровими №: 6822785800:03:001:0050, 6822785800:03:001:0051, 6822785800:03:002:0022, 6822785800:03:003:0014, 6822785800:03:005:0049, 6822785800:03:006:0033, 6822785800:03:005:0050, 6822785800:03:004:0036 (об'єкти оренди спірного договору)
Крім того, в справі наявні: ухвала Старокостянтинівського районного суду від 27.08.19 в справі номер 677/903/16-ц за позовом до Красилівської РДА про визнання недійсним розпорядження голови Красилівської РДА від 03.10.12 та визнання недійсним договору оренди землі від 31.10.12, якою позов залишено без розгляду; проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з послідуючою передачею в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , що розташовані за межами населеного пункту с. Кульчини Кульчинської сільради Красилівського району Хмельницької області (2012 р.); заява ОСОБА_1 до голови Красилівської РДА про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з послідуючою передачею в оренду для ведення фермерського господарства; каталоги координат кутів зовнішніх меж землекористування; висновок ДУ охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій обл. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Кульчинівської сільради Красилівського р-у, заявник якого - ОСОБА_1.; акт про встановлення меж земельної ділянки землекористувача ОСОБА_1.; адвокатський запит від 23.11.12 номер 31; лист відповідь від 25.11.21 номер 29-22-0.4 5567/2-21; претензії ОСОБА_1 до ТОВ „Золоте колосся 2017" від 19.10.21, без дати (арк. справи 22, том 2) та від 02.07.21; докази направлення: фіскальний чек від 22.10.21 де адресат - ТОВ „Золоте колосся 2017", рекомендоване повідомлення від 14.02.20, де адресат - ТОВ „Золоте колосся 2017"; угоди про дострокове розірвання договорів суборенди та акти прийому-передачі землі, які підписані лише ОСОБА_1 та не підписані ТОВ „Золоте колосся 2017".
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові пояснення у справі та подані докази, давши їм оцінку в сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наведені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Обгрунтуваннями позову є те, що ОСОБА_1 всупереч умовам договору оренди, відповідно якого земельні ділянки передаються для ведення фермерського господарства, передав ці землі в суборенду для ведення товарного с/г виробництва. При цьому, він отримав землі поза передбаченою законом процедурою - без проведення земельних торгів і без наміру самостійно здійснювати фермерське господарство - передав у суборенду. Фактичними землекористувачами є особи, які не є фермерським господарством, та не могли використувавати землі для його ведення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
У ст. 19 Земельного кодексу України унормовано, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Частинами 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України ( в редакції на момент укладення договорів суборенди) визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу (ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України ( в редакції на момент укладення договорів суборенди)).
З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Відповідно до ст. 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища (ст. 34 Земельного кодексу України).
За змістом частин 1, 3 ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
Громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається (частини 1, 2 ст. 36 Земельного кодексу України).
За приписами ст. 37 Земельного кодексу України приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства. Державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.
У пунктах 36-39 постанови Великою Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 зі спору, що виник з подібних правовідносин, сформульовано такий правовий висновок:
"Указаними нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених ст. 31, 33-37 Земельного кодексу України для такого виду використання.
Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено.
Ураховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05.03.2013 у справі № 21-417а12, від 08.04.2015 у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 701/902/17-ц, від 03.06.2019 у справі № 708/933/17, від 24.02.2020 у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
Разом з тим, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
За основним цільовим призначенням землі України поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 і постановою КМУ від 17.10.12 номер 1051 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (надалі Класифікація).
Відповідно до цієї Класифікації вирізняють, зокрема, такі підвиди цільового призначення (в межах одного виду) сільськогосподарських земель: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01); для ведення фермерського господарства (код 01.02).
Отже, у межах одного з видів цільового призначення землі - сільськогосподарського призначення може бути два різних види використання такої землі, зокрема для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення фермерського господарства.
Умовами договору оренди від 31.10.2012р. визначено, що цільове призначення переданих в оренду гр. ОСОБА_1 земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення (п.16 договору). Пунктом 15 договору визначено, що землі передаються в оренду для ведення фермерського господарства. Договорами суборенди землі від 01.01.19 встановлено таке ж цільове призначення землі - сільськогосподарського призначення (п. 5.2.) і змінено лише вид використання землі - для ведення товарного с/г виробництва (п. 5.1.) однак, в межах того ж цільового призначення.
Отже, дані обставини не підтверджують твердження позивача про нецільове використання землі, а свідчить лише про передачу ОСОБА_1 земельних ділянок в суборенду без зміни їх цільового призначення, однак, не з метою ведення фермерського господарства, а для ведення товарного с/г виробництва. Проте, така зміна виду використання землі не є порушенням умов спірного договору щодо цільового використання землі, оскільки діяльність фермерського господарства якраз і передбачає здійснення товарного сільськогосподарського виробництва. Розподіл землі с/г призначення на два види використання - товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення фермерського господарства здійснено тому, що використання сільськогосподарської землі для вирощування товарної с/г продукції можливе як фермерським господарством, так і іншими фізичними та юридичними особами (в певних випадках), які здійснюють господарювання в іншій організаційно-правововій формі. Сам же характер діяльності з вирощування товарної с/г продукції, як фермерським господарством так і іншими фізичними або юридичними особами, із точки зору результату такої діяльності (отримання вирощеного продукту) є тотожним.
Зазначене підтверджується визначенням самого фермерського господарства, вказаного в ст. 1 Закону „Про фермерське господарство", де відмічено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданим їм у власність та/або користування, в тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Тобто, різні види цільового використання землі с/г призначення: для ведення фермерського господарства та товарне сільськогосподарське виробництво в даному випадку охоплюються одним юридичним поняттям - фермерське господарство. Відтак, поняття фермерське господарство, включає в тому числі і сільськогосподарське виробництво, проведення якого, у тому числі не виключає можливості передачі земель в суборенду.
Також, за приписами частин 1-3 ст. 22 Земельного кодексу України, в редакції від 29.12.2015, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Тобто, як фермерське господарство включає в себе поняття виробництво с/г продукції, так і категорія земель - „для сільськогосподарського призначення" має метою передачу землі як для фермерського господарства, так і для виробництва с/г товару.
Стаття 1 Закону України від 18.01.01 р. № 2238-III "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001- 2004 років" визначає "сільськогосподарське виробництво" як вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі, а "Сільськогосподарське підприємство" (включаючи селянське (фермерське), рибальське та рибницьке господарства) як юридичну особу, основним видом діяльності якої є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 50 відсотків загальної суми виручки.
Зважаючи на наведені висновки та визначення суд приходить до висновку, що одним із видів діяльності фермерського господарства є товарне сільськогосподарське виробництво.
Отже, використання землі, яка отримана ОСОБА_1 за спірним договором після її передачу в суборенду здійснювалася в спосіб, який не суперечить цілі і меті використання земельних ділянок згідно спірного договору. Відсутність же зміни цільового використання земель виключає необхідність отримання вказаних земель суборендарями землі за результатами торгів. Передача ж землі в суборенду не є забороненою. Право орендаря на передачу земельних ділянок в суборенду передбачено, зокрема, і п. 30 договору оренди від 31.10.2012р.
Переглядаючи рішення судів у даній саправі в касаційному порадку, Верховний Суд, посилаючись на постанову у справі № 908/1550/19 вказав, що земельні ділянки для ведення фермерського господарства (код 01.02 згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої постановою КМУ від 17.10.12 номер 1051 - далі Класифікація) не можуть прирівнюватись до земельних ділянок для ведення товарного с/г виробництва, оскільки вони належать до різних видів цільового призначення земель с/г призначення, що підтверджується Класифікацією. Чинне земельне законодавство України не містить положень, які б дозволили прирівнювати один до одного або ж ототожнювати різні види цільового використання землі.
Слід зазначити, що положеннями пунктів 1.2, 1.3 Класифікації встановлено, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. Клисифікація видів цільового призначення земель застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності з земельних ресурсів.
Дійсно, сама наявність положень Класифікації, які розділяють землі на код 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на код 01.02 - для ведення фермерського господарства (наявність двох кодів) не дозволяє ототожнювати цих два поняття. Однак, як зазначено в п. 1.2. та 1.3. Класифікації, таке розмежування земель за кодами та цільовим призначенням застосовується для спеціальної мети - в державному земельному кадастрі і для ведення обліку земель та формування звітності з земельних ресурсів тобто для технічних потреб такого кадастру і звітності.
Для встановлення ж законодавчого статусу земель, що є визначальним при використанні земельної ділянки як об'єкту цивільних відносин, суд застосовує:
- вищевказані норми ст. 18 Земельного кодексу України, в силу якої землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, до яких в силу ст. 19 кодексу відносяться: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (де немає розмежування за кодами між землями фермерського господарства та використанням землі для ведення товарного виробництва);
- позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.07.22 у даній справі (арк. справи 100, том 3), де вказано, що норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання землі в межах кожної катергорії.
Врахування вищевказаних законодавчих положень та позиції ВС дає підстави для розмежування двох понять: перше - виду використання землі за кодами 01.01. та 01.02 в межах друго поняття - категорії землі, у тому числі сільськогосподарського призначення.
В цілому, положення Класифікації дають таке ж розмежування земель у розділі ІІ Класифікація видів цільового призначення земель, де „Розділ" розмежовує землі за секціями (перші дві цифри коду), які за назвами співпадають з категоріями земель (цільовим призначенням), вказаними в Земельному кодексі, а „Підрозділ" (добавляє ще дві цифри коду) конкретизує для чого такі землі надаються - визначає вид використання.
Досліджуючи обставини справи при новому розгляді (після касаційного перегліду), суд не ототожнює види використання землі за кодом 01.01 та 01.02, з точки зору Класифікації, а лише зазначає, що розподіл на використання землі для фермерського господарства, і для ведення товарного виробництва, є зміною виду використання землі (що відбулось при передачі землі суборендарю), проте, не є зміною цільового призначення (різні підрозділи в одному розділі).
Позивач же, при викладені обгрунтувань заявлених вимог здійснив певне ототожнення виду використання землі (що має місце, однак не впливає на законність укладення договору) з її використання за цільовим призначенням (порушення якого не було).
Відносно способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Як вказано вище, позивач, обгрунтовуючи позов, посилається на обставини (укладення спірного договору без наміру самостійно здійснювати фермерське господарство; отримання землі без проведення торгів; фактичне користування землею здійснюється особою, що не є фермерським господарством; передача землі проведена без дотримання вимог відносно їх цільового використання), які фактично є обгрунтуванням недійсності договору. Так, згідно ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонгами) вимог, які встановлені частинами 1-3 1 5 та 6 ст. 203 цього кодексу, що в свою чергу передбачаєть, зокрема: зміст правочину не повинен суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства; волевиявлення учасника правочину мажє бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В той же час, позивач, вказавши вищевикладені обгрунтування просить договір розірвати.
Згідно ст. 32 Закону „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Особою, яка на думку позивача здійснила дії, які суречать вимогам закону та договору, та які покладені в основу обгрунтування позову, є ОСОБА_1. орендар за спірним договором.
Обов'язки орендаря по договору оренди, порушення яких за ст. 32 Закону „Про оренду землі" є підставою для розірвання договору, передбачені ст. 25 Закону „Про оренду землі". За даною статтею орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду; у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства; у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом використовувати водний об'єкт відповідно до вимог водного законодавства України; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт; виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
За ст. 783 ЦКУ наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Як встановлено судом обставин володіння наймачем землею (орендованим майном) всупереч договору або призначенню речі чи невиконання відповідачем обмежень щодо землі, судом не встановлено, оскільки матеріали справи свідчать, що використання землі здійснюється суборендарем (що не заборонено договором і законом) в відповідності з цільовим призначенням землі. Загалом фермерське господарство є однією з організаційно-правовових форм ведення сільськогосподарського виробництва. Суборенда є видом господарського договору при якому майно, в тому числі земля, не вибуває з користування фермерського господарства, а використовується ним же для отримання прибутку. В цьому контексті говорити про нецільове використання землі фермерським господарством на переконання суду не вірно.
Отже, враховуючи вказане та те, що в основі обгрунтувань позову відсутня інформація щодо наявності в спірних правовідносинах інших обставин, передбачених вищевказаними положеннями ст. 25 Закону та ст. 783 ЦК, підстави саме для розірвнання спірного договору відсутні.
Також, належить вказати, що матеріали справи не містять доказів щодо завдання орендованій за спірним договором землі шкоди (що також є підставою до розірвання договору) зі сторони орендаря / суборендаря, а навпаки свідчать про про те, що земля не пустує та обробляється. Так, згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельні ділянки (які згідно вказаних в акті кадастрових номерів є земельними ділянкаси за спірним договором та договорами суборенди) за результатами перевірки виявлено, що земельні ділянки використовуються для вирощування с/г культур, порушень земельного законодавства не встановлено.
Також слід зазначити, що одним з відповідачів позивач вказав ФГ „Агроздобуток", обставин та доказів порушення яким прав позивача не вказано. Відсутні і вимоги до даного відповідача, як такі (позов обгрунтовано неправильними діями ОСОБА_1 ). Вказане господарство не є а ні стороною спірного договору, а ні стороною договорів суборенди від 01.01.19. Тому, позов безпідставний також і з даного приводу відносно окремо взятого відповідача. При цьому, обставина того, що засновником ФГ „Агроздобуток", згідно статуту останнього є ОСОБА_1 жодним чином не впливає на даний висновок, оскільки ОСОБА_1 та ФГ „Агроздобуток" у спірних відносинах є окремими господарюючими суб'єктами з самостійними ідентифікаційними ознаками (ІПН та ідентифікаційний код) і, відповідно правами та обов'язками. За статутом ФГ „Агроздобуток" є юридичною особою, має право укладати будь-які не заборонені законом договори, виступати в ролі позивача або відповідача в суді (п. 2.6.). Визнання учасником спірних відносин ФГ „Агроздобуток" можливе лише в тому випадку, якби стороною спірного договору виступало саме дане господарство самостійно або разом з ОСОБА_1 , як фізичною особою (як співорендарі). Лише в разі вказівки в договорах того, що однією з сторін останніх є ФГ „Агроздобуток" дане господарство отримало б статус відповідача, а ОСОБА_1. міг би бути його представником, як керівник або повноважний учасник.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на те, що під час розгляду позову судом не здобуто підстав для розірвання договору оренди землі, у позові необхідно відмовити.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 08.11.22
Виготовлено 4 примірники:
1-до справи,
2-позивачу Красилівська міська рада Хмельницької області ( krasyliv_rada@ukr.net)
3, 4 - представнику відповідачів ФГ "Агроздобуток" та ОСОБА_1 адвокату Лукіянчук О.М. (ІНФОРМАЦІЯ_1).