1-кп/130/43/2022
130/514/20
15.07.2022 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
із участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020130000428 від 13.03.2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,
Ухвалою Жмеринськогого міськрайонного суду від 16.12.2021 року було призначено проведення наступного судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції з Деснянським районним судом м.Києва для допиту свідка ОСОБА_7 .
На початку сьогоднішнього судового засідання встановлено відсутність технічної можливості Інтернет-з'єднання з Деснянським районним судом м.Києва, що унеможливлює проведення допиту вказаного свідка.
13.06.2022 року на адресу суду надійшло клопотання представника потерпілого АТ "Укрзалізниця" - адвоката ОСОБА_8 щодо скасування частково накладеного ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15.08.2019 року під час досудового розслідування даного кримінального провадження арешту тимчасово вилученого майна, а саме в частині пластикових тар у вигляді діжок (євро куб) в кількості 2 шт. загальним об'ємом 2000 літрів з дизельним пальним та повернення у повне володіння власника (потерпілого) за належністю АТ "Укрзалізниця".
Прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на необхідність здійснення допиту свідка ОСОБА_7 задля встановлення істотних обставин для кримінального провадження, заявив клопотання про відкладення судового розгляду з повторним викликом учасників провадження та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку з Деснянським районним судом м.Києва за місцем проживання свідка ОСОБА_7 , який обмежений у можливості вільно прибути безпосередньо до Жмеринського міськрайонного суду. Також вважав за доцільне задоволити клопотання представника потерпілого АТ "Укрзалізниця" щодо повернення у повне володіння власника (потерпілого) за належністю АТ "Укрзалізниця" в частині дизельного палива. Вказав, що у сторони обвинувачення відпала необхідність у вказаному вище арештованому майні. Щодо зменшення обсягу досліджених доказів клопотань не має.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_4 , стосовно задоволення клопотання прокурора щодо допиту свідка ОСОБА_7 в режимі відеоконференцзв'язку з Деснянським районним судом м.Києва поклалися на розсуд суду, оскільки в інший спосіб дослідити відповідні докази неможливо. Заперечили проти задоволення клопотання представника потерпілого АТ "Укрзалізниця", зауваживши, що резолютивна частина вказаного клопотання стосується скасування арешту включно також пластикових тар у вигляді діжок (євро куб) в кількості 2 шт. та передачі у повне володіння потерпілого разом з дизельним пальним загальним об'ємом 2000 л. Але належність даного майна АТ "Укрзалізниця" не підтверджується жодними документальними відомостями, й виключно за наслідками розгляду справи можливе встановлення даного дизпалива АТ "Укрзалізниця", при тому, що відповідно до вимог КПК України будь-який доказ, на який накладено арешт слідчим суддею, зберігається до постановлення відповідно рішення суду та набуття законної сили такого рішення, тому на сьогоднішній день належність даного палива АТ "Укрзалізниця" не доведено. Просили суд відмовити у задоволенні даного клопотання.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали судового провадження суд доходить таких висновків.
Згідно положень ч.1,2 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.
Суд вважає клопотання прокурора щодо проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку з Деснянським районним судом м.Києва за місцем проживання свідка ОСОБА_7 , оскільки його твердження щодо неможливості в умовах воєнного стану прибуття в судове засідання безпосереднього до Жмеринського міськрайонного суду свідка ОСОБА_7 відповідає обставинам, з приводу яких судом раніше ухвалено рішення стосовно допиту останнього в режимі відеоконференцзв'язку саме з поважних причини неможливості його прибуття до приміщення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, а тому з метою забезпечення об'єктивного дослідження доказів суд вважає за необхідне задоволити клопотання прокурора та для допиту свідка ОСОБА_7 провести наступне судове засідання у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення за місцем проживання останнього, а саме з Деснянським районним судом м.Києва.
Щодо клопотання представника потерпілого АТ "Укрзалізниця" - адвоката ОСОБА_8 суд дійшов до наступного висновку.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним.
У відповідності дост.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Порядок скасування арешту майна встановлюється ст. 174 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, в ході розгляду клопотання встановлено, що оспорюваний арешт майна накладався з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому жодних неспростовних доказів того, що пластикові тари у вигляді діжок (євро куб) у кількості 2 шт. загальним об'ємом 2000 л, а також дизельне пальне, що міститься у них, належать АТ "Укрзалізниця", суду наразі не надано.
Також, судом не повністю досліджено речові докази, не допитаний обвинувачений ОСОБА_4 , який вини своєї у висунутому йому обвинуваченні не визнає, тому суд вважає висновку, що клопотання про скасування арешту тимчасово вилученого майна у наному кримінальному провадженні наразі є передчасним, оскільки представником потерпілого АТ "Укрзалізниця" - адвокатом ОСОБА_8 не доведено наявності фактичних обставин ані стосовно необгрунтованості оспорюваного заходу забезпечення кримінального провадження, ані щодо відсутності потреби у застосуванні оскаржуваного арешту, влсне з посиланням на що заявлено вимогу його скасування, яку представник потерпілого навіть не передбачає у спосіб передачі даного тимчасово вилученого майна на відповідальне зберігання, а просить повернути вказане майно у повне володіння, що заздалегідь не забезпечуватиме уникнення ризиків його пошкодження, втрати або відчуження. Інших визначених законом підстав щодо повного чи часткового скасування дочасно до первісно визначеного терміну накладеного арешту наразі не встановлено, а тому за сукупністю наведеного клопотання підлягає залишенню без задоволення.
При цьому суд також враховує, що положеннями ст.4 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" передбачено, що таке відчуження або вилучення здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів АР Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними вище.
Відповідно до п.4 ст.8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради Міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, такий захід правового режиму воєнного стану, як примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Відповідно, потерпілий АТ "Укрзалізниця" не є ані визначеним законом військовим командуванням, ані військовою адміністрацією.
За сукупністю наведеного, клопотання представника потерпілого АТ "Укрзалізниця" - адвоката ОСОБА_8 підлягає залишенню без задоволення у зв'язку з необґрунтованістю.
Керуючись ст. 170, 171, 174, 327, 336, 350 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника потерпілого АТ "Укрзалізниця" - адвоката ОСОБА_8 щодо скасування частково накладеного ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15.08.2019 року арешту тимчасово вилученого майна, а саме в частині пластикових тар у вигляді діжок (євро куб) у кількості 2 шт. загальним об'ємом 2000 літрів з дизельним пальним та повернення у повне володіння власника (потерпілого) за належністю АТ "Укрзалізниця" - відмовити.
Клопотання прокурора задоволити.
Оголосити перерву в судовому засіданні до 09 годин 30 хвилин 27.09.2022 року із повторним викликом учасників кримінального провадження до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, а також в режимі відеоконференції з Деснянським районним судом м.Києва, до якого на вказані дату та час викликати для допиту свідка ОСОБА_7 .
Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1