Справа № 126/260/22
Провадження № 3/126/427/2022
"08" листопада 2022 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Рудь О. Г.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділу поліції № 1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався ,
за ст. 130 ч. 1 КУпАП ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 320887 від 29.01.2022, 29.01.2022 року о 23 год. 20 хв. в с. Теофилівка по вул. В.Порика водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою приладу алкотест "Драгер" 6810, результат 1.87%о, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
В зв'язку з наведеним відносно ОСОБА_1 складений адміністративний протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз'яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнав, пояснив, що його було безпідставно зупинено працівниками поліції, оскільки жодних ПДР він не порушував. Після зупинки ТЗ працівники поліції звинуватили його у вживанні алкогольних напоїв та притягнули до адміністративної відповідальності в порядку ч.1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що вищезазначений протокол не відповідає обставинам справи, а саме: відповідно до відео яке надано поліцейськими початок складання протоколу та час скоєння адміністративного правопорушення не збігається з фактичними обставинами справи. Як вбачається із доданого до протоколу відеозапису, він не вівся безперервно, а є коригованим та скопійованим, що свідчить про те, що такий відеозапис ймовірно міг бути змонтованим та викривляє дійсні обставини справи, а тому такий відеозапис є об'єктивно не належним та не допустим доказом на підтвердження обставин описаних у протоколі. Відео які є в матеріалах справи є різними з урахування часу, який зазначено на відеокамері та у протоколі про адміністративне правопорушення, й не можуть вважатися належними та допустимими доказами. На підставі вищевикладеного, просить справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та оцінивши досліджені докази, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією статті 130 КпАП України передбачено, що відповідальність за вказаною статтею настає за 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Слід зазначити, що диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП передбачають самостійні об'єктивні сторони правопорушення, а саме:
- керування транспортним засобом водієм в стані сп'яніння, що заборонено п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху;
- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп'яніння, що заборонено п. 2.9 «г» Правил дорожнього руху;
- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння (п. 2.5 Правил дорожнього руху).
Отже, за ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення полягає в тому, що правопорушник має, по-перше, керувати транспортним засобом, а по-друге перебувати в стані сп'яніння. Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто працівники поліції повинні представити суду докази того, що особа керувала транспортним засобом і при цьому знаходилась у стані алкогольного сп'яніння.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція). Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 1,3 Розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п. 7 Розділу ІІ Інструкції - установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Факт керування автомобілем може бути доведений: показаннями свідків правопорушення, які підтвердять, що саме ця особа керувала транспортним засобом, фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно п.п.1 п. 2 п. 5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції здійснюється застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог п. 2, 5 розділу ІІ вказаної Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до п. 2 розділу 7 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 (далі - Інструкція) до обов'язків працівника поліції входить забезпечення належного виконання вимог цієї Інструкції.
Пунктом 2 розділу III Інструкції передбачено, що включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
В протоколі складеному відносно ОСОБА_1 свідки вчиненого правопорушення відсутні. Надано диск з відеозаписами, під час огляду якого взагалі не зрозуміло, чи стосуються вони подій, що мали місце 29.01.2022 року, оскільки як вбачається із відеозаписів час зупинки ТЗ ОСОБА_1 та проходження ним огляду на стан сп'яніння взагалі не збігається із часом вчинення правопорушення вказаним в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд звертає увагу, що самі відеозаписи ведуться не безперервно, як того вимагає інструкція, а складаються з фрагментальної нарізки з яких неможливо встановити послідовності дій працівників поліції та складання долучених до протоколу документів, при цьому як зазначалося вище на жодному відеозаписі час ведення зйомки не збігається з часом вказаним у протоколі.
З наведених підстав даний відеозапис не може бути визнано судом допустимим доказом, оскільки він здобутий не у відповідності до порядку, що передбачено вказаною інструкцією.
Відповідно до ст. 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року про те, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства, а перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі, вважає за необхідне вказати на таке.
Системний аналіз змісту положень КУпАПв поєднанні з вказаною позицією КСУ та ЄСПЛ свідчить, що у такого роду провадженнях належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, передбачені ст. 280 КУпАП, та інших обставин, які мають значення для неї, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Згідно з.ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Варто зауважити, що згідно статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з положень статей 8 та 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 , відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вину не доведено належним чином, а не обґрунтовано на припущеннях, у зв'язку із порушенням поліцейськими правил проведення огляду на стан перебуванні у алкогольному, наркотичному чи іншому сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є неприйнятим та суперечить нормам національного законодавства.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість особи у вчиненні правопорушення відсутні, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому в діях його відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 266, 268, 283, 284, 247, 284 КУпАП, -
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. Г. Рудь