печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2265/21-ц
22 листопада 2021 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Ситику Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Банк Форвард» (далі - відповідач, АТ «Банк Форвард»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни (далі - третя особа, Приватний нотаріус Буждиганчук Є.Ю.), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 5238 від 27.11.2020 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 13.04.2017 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Банк Форвард» (далі - ПАТ «Банк Форвард») було укладено кредитний договір № 200007232, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу кредит у розмірі 200 000,00 грн. на строк з 13.04.2017 року до 13.04.2022 року. Ставка по кредиту складає 8,99% річних. Вказує, що реальна процента ставка з прихованими платежами за розрахунково-касове обслуговування перевищує договірну проценту ставку та становить 298 800,00 грн. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис від 27.11.2020 року за № 5238, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість за кредитним договором № 200007232 від 13.04.2017 року, укладеним між нею та ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», у розмірі 207 609,50 грн., яка складається з: 176 629,27 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 29 930,23 грн. - заборгованість за процентами; 1 050,00 грн. - плата за пропуск мінімальних платежів. Строк за який провадиться стягнення - з 17.03.2018 року до 16.04.2018 року. Також ОСОБА_1 стало відомо про те, що Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження ВП № 63884613 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса та звернуто стягнення на заробітну плату, яку позивач отримує за місцем роботи. Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням процедури, передбаченої Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, а саме, нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченої угоди та нотаріус не переконався у безспірності грошових вимог.
Також разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 5238 від 27.11.2020 року, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 63884613.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2021 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
29.01.2021 року позивач усунула недоліки позовної заяви.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та роз'яснено відповідачу право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2021 року за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 5238 від 27.11.2020 року, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 63884613.
08.10.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити в задоволені позову, оскільки відповідач передав Приватному нотаріусу Буждиганчук Є.Ю. всі необхідні та належні документи, відтак, твердження позивача про те, що Приватним нотаріусом Буждиганчук Є.Ю. було вчинено виконавчий напис з порушенням переліку необхідних документів є помилковим та необґрунтованим. При цьому, АТ «Банк Форвард» також зазначило, що нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості.
Позивач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка, наявна у матеріалах справи.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, одержане останнім 27.09.2021 року.
Третя особа про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній копій позовної заяви з додатками та ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу.
Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, оскільки копія ухвали суду була направлена третій особі-1 на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останньої, то суд вважає, що документи третій особі-1 вручені.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦПК України, у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
Оскільки, третя особа не надала пояснення щодо позову, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що 13.04.2017 року ОСОБА_1 (далі - Клієнт) звернулася до Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» (далі - ПАТ «Банк Форвард»; Банк) із підписаною нею заявою № 200007232, яка в п. 1. містить пропозицію (оферту) про укладення кредитного договору. 13.04.2017 року Банк акцептував (прийняв) пропозицію (оферту), викладену в заяві Клієнта та уклав з Клієнтом кредитний договір № 200007232 шляхом здійснення дій, які відповідно до п. 4.1. заяви вважаються акцептом оферти Клієнта, а саме відкрив Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 та зарахував на нього кредит у розмірі 200 000,00 грн. Строк кредиту - з 13.04.2017 року до 13.04.2022 року. Ставка по кредиту складає 8,99% річних.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис від 27.11.2020 року за № 5238, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість за кредитним договором № 200007232 від 13.04.2017 року, укладеним між нею та ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», у розмірі 207 609,50 грн., яка складається з: 176 629,27 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 29 930,23 грн. - заборгованість за процентами; 1 050,00 грн. - плата за пропуск мінімальних платежів. Строк за який провадиться стягнення - з 17.03.2018 року до 16.04.2018 року.
Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як визначено у ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
Згідно пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Як визначено у пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662. Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14.
В свою чергу, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (в редакції на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Таким чином, з 26.11.2014 року по 22.02.2017 року нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями на підставі наданого кредитором оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Проте, як встановлено судом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченого договору, а наданий нотаріусу кредитний договір № 200007232 від 13.04.2017 року вчинений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений, а отже не є тим договором, за яким стягнення заборгованості може бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.
Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зроблено правовий висновок про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалося.
Так, належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566. Розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Натомість, доказів надання приватному нотаріусу належним чином оформленої засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості до матеріалів справи не долучено.
Доданий відповідачем до відзиву на позову заяву розрахунок заборгованості за кредитним договором № 200007232 від 13.04.2017 року складений станом на 29.09.2021 року, проте як виконавчий напис нотаріуса було вчинено 27.11.2020 року.
При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису від 27.11.2020 року, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., та зареєстрованого в реєстрі за № 5238 щодо стягнення з ( ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 207 609,50 грн. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1 362,00 грн., що підтверджується квитанцією № 6215608 від 15.01.2021 року на суму 908,00 грн. та № 6215644 від 15.01.2021 року на суму 454,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача, оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат сторонами не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 362,00 грн. у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ, пп. пп. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 280-289, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 27.11.2020 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, що зареєстрований в реєстрі за № 5238, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 207 609 (двісті сім тисяч шістсот дев'ять) грн. 50 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 1 362 (одну тисячу триста шістдесят дві) грн. 00 коп. у відшкодування судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Банк Форвард», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 105, код ЄДРПОУ 34186061.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, адреса: АДРЕСА_2 .
Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2021 року шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни, зареєстрованого в реєстрі за № 5238 від 27.11.2020 року, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 63884613, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 22.11.2021 року.
Суддя І.В. Григоренко