печерський районний суд міста києва
Справа № 161/1811/21-ц
30 серпня 2021 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Ситику Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Луцького районного суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» (далі - відповідач, ТОВ «ФК «ПОЛІС»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Остапенко Є.М.), Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича (далі третя особа-2, Приватний виконавець Табінський О.В.), в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 28.09.2019 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований за № 9905 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 01.05.2020 року вона дізналася про існування щодо себе, як боржника, виконавчого провадження № 60863463. У травні 2020 року позивач звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця Табінського О.В. про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 60863463 (справа № 140/6551/20). Під час розгляду справи № 140/6551/20 Волинським окружним адміністративним судом було витребувано матеріали виконавчого провадження № 60863463. Позивач ознайомилася з матеріалами вказаного виконавчого провадження та дізналася про те, що вказане виконавче провадження відкрито на виконання виконавчого напису № 9905 від 28.09.2019 року, вчиненого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., яким запропоновано стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЛІС» заборгованість за період часу з 22.12.2015 року до 24.09.2019 року за кредитним договором № R53113452173B від 14.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», у розмірі 13 455,80 грн., яка складається з: 4 384,00 грн. - сума основного боргу за кредитом; 5 378,53 грн. - сума простроченого основного боргу за кредитом; 763,03 грн. - сума прострочених процентів; 2 780,24 грн. - сума несплачених комісійних винагород; 150 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 року позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця Табінського О.В. про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 60863463 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. від 11.12.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60863463.
Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки Приватним нотаріусом Остапенком Є.М. видано його з порушенням вимог законодавства. По-перше, нотаріусом порушено вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого документа за строк більше, ніж три роки; по-друге, нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченої угоди та, по-третє, нотаріус не переконався у безспірності грошових вимог.
Ухвалою Луцького районного суду Волинської області від 02.02.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2021 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2021 року прийнято до провадження та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, роз'яснено відповідачу право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву. Витребувано у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 9905 від 28.09.2019 року.
14.05.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Хомича Р.В. надійшло клопотання про розподіл судових витрат та докази понесення судових витрат, в якому останній просить здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду справи та стягнути з ТОВ «ФК «ПОЛІС» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 500,00 грн.
14.06.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.06.2021 року відзив представника ТОВ «ФК «ПОЛІС» - адвоката Гамея В.В. повернуто заявнику без розгляду.
15.07.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити в задоволені позову, оскільки відповідач передав Приватному нотаріусу Остапенку Є.М. всі необхідні та належні документи, відтак, твердження позивача про те, що Приватним нотаріусом Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис з порушенням переліку необхідних документів є помилковим та необґрунтованим. При цьому, ТОВ «ФК «ПОЛІС» також зазначило, що нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості. Крім того, відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Хомича Р.В. про розподіл судових витрат.
Позивач про розгляд справи повідомлена належним чином.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.
Третя особа-1 про розгляд справи повідомлена належним чином.
Третя особа-2 про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній копій позовної заяви з додатками та ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу.
Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, оскільки копія ухвали суду була направлена третій особі-2 на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останньої, то суд вважає, що документи третій особі-2 вручені.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦПК України, у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
Оскільки, треті особи не надали пояснення щодо позову, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що 28.09.2019 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 9905, згідно якого запропоновано стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЛІС» заборгованість за період часу з 22.12.2015 року до 24.09.2019 року за кредитним договором № R53113452173B від 14.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», у розмірі 13 455,80 грн., яка складається з: 4 384,00 грн. - сума основного боргу за кредитом; 5 378,53 грн. - сума простроченого основного боргу за кредитом; 763,03 грн. - сума прострочених процентів; 2 780,24 грн. - сума несплачених комісійних винагород; 150 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
11.12.2019 року ТОВ «ФК «ПОЛІС» звернулося до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. від 11.12.2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 60863463 на підставі виконавчого напису № 9905 від 28.09.2019 року, вчиненого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.
Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як визначено у ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
Згідно пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Як визначено у пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, яку доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662. Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14.
В свою чергу, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (в редакції на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Таким чином, з 26.11.2014 року по 22.02.2017 року нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями на підставі наданого кредитором оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Проте, як встановлено судом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченого договору, а наданий нотаріусу кредитний № R53113452173B від 14.08.2013 року вчинений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений, а отже не є тим договором, за яким стягнення заборгованості може бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.
Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зроблено правовий висновок про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалося.
Так, належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566. Розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Натомість, доказів надання приватному нотаріусу належним чином оформленої засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості до матеріалів справи не долучено.
При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику вимоги стягувача про усунення порушень за кредитним договором № R53113452173B від 14.08.2013 року та одержання її боржником, що є порушенням процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.
Також, суд звертає увагу, що виконавчий напис № 9905 від 28.09.2019 року вчинено щодо стягнення заборгованості за період часу з 22.12.2015 року до 24.09.2019 року.
Разом з тим, у кредитному договорі від 14.08.2013 року сторони погодили, що кредит надається строком на 3 роки. Тобто вимогу ТОВ «ФК «ПОЛІС» пред'явлено з пропуском трирічного строку позовної давності. Більш того, строк за який проводиться стягнення за спірним виконавчим написом перевищує строк, встановлений чинним законодавством, що є недопустимим.
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису від 27.09.2019 року вчиненого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., та зареєстрованого в реєстрі за № 9905 щодо стягнення зі ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 13 455,80 грн. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією № ПН24941 від 22.12.2020 року на суму 840,80 грн. та квитанцією № 30 від 25.01.2021 року на суму 68,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача, оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, витрати, пов'язані з розглядом справи, становлять 14 500,00 грн. та складаються з: 13 500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу; 1 000,00 грн. - витрати, пов'язані з компенсацією витрат адвоката, пов'язаних зі збором доказів (у тому числі, але не виключно, за отримання доказів, відправка кореспонденції та інші).
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано: копію договору про надання правничої допомоги від 01.10.2020 року, укладеного між адвокатом Хомичем Р.В. та ОСОБА_1.; копію ордера на надання правничої (правової допомоги) ОСОБА_1. серії АС № 1018317 від 01.10.2020 року; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Хомича Р.В. серії ВЛ № 781; копію розрахунку суми гонорару адвоката за надану правову (правничу) допомогу за Договором про надання правничої допомоги від 01.10.2020 року від 21.04.2021 року; копію акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 01.10.2020 року від 22.04.2021 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 22_04/21 від 22.04.2021 року та докази направлення копії клопотання учасникам справи.
Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 01.10.2020 року від 22.04.2021 року адвокатом були надані наступні послуги: збір, систематизація необхідних відомостей: інформації та доказів (документів) для подальшого оформлення позовних матеріалів, вивчення та аналіз предмету спірних правовідносин, існуючої судової практики - 02 год. 00 хв. - 3 000,00 грн.; підготовка та оформлення до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису від 27.09.2019 року вчиненого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., та зареєстрованого в реєстрі за № 9905 таким, що не підлгяє виконанню - 06 год. 40 хв. - 10 000,00 грн.; підготовка, оформлення та направлення (подання) до суду у справі № 161/1811/21-ц процесуальних документів: клопотання про розподіл судових витрат - 01 год. 00 хв. - 1 500,00 грн. Всього - 09 год. 40 хв. - 14 500 грн.
Суд відхиляє заперечення відповідача на клопотання про розподіл судових витрат від 14.05.2021 року, оскільки витрати на правничу допомогу документально підтверджені та доведені позивачем з урахуванням положень ст. 137 ЦПК України.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано.
Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 14 500,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ, пп. пп. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 280-289, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича та Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 28.09.2019 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, що зареєстрований в реєстрі за № 9905, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» заборгованості у розмірі 13 455 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 80 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. у відшкодування судового збору та 14 500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС», адреса: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс. 13-В, код ЄДРПОУ 38994463.
Третя особа-1: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 61003, Харківська обл., м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 7.
Третя особа-2: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, адреса: 02125, м. Київ, вул. Старосільська, буд. 1-У, офіс 3.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 30.08.2021 року.
Суддя І.В. Григоренко