печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28208/22-к
31 жовтня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 при секретарі ОСОБА_5., за участю заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого
В провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР розташованого у м.Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку 01.06.2021 року в рамках кримінального провадження №12021100040001539, а саме:
Зобов'язати слідчого ТУ ДБР розташованого у м.Києві повернути майно власникам в рамках кримінального провадження № 12021100040001539, що було вилучено під час проведення обшуку 01.06.2021 року за адресою: м. Київ, вул. Гродненська, 11-В, а саме: предмет схожий на складаний ніж, куртка темно-синього (чорного) кольору, сині джинси, шкарпетки сірого кольору, футболка темно-синього кольору, футболка чорного кольору OSTIN, футболка темно-синього кольору OSTIN, футболка синього кольору OSTIN, футболка чорного кольору OSTIN, футболка чорного кольору HARD ROCK, футболка сірого кольору POLO, футболка червоного кольору POLO, спортивні штани FJBN сірого кольору, куртка зеленого кольору OLD NAVY, спортивні штани чорні FJBN, джинси синього кольору 3 шт., ремінь чорного кольору шкіряний, кросівки чорні GEOX, кросівки чорного кольору MID TEC, кросівки жовтого кольору ADIDAS, ніж в чохлі з рукояткою білого кольору, предмет схожий на ніж з надписом SIGAL у зеленому чохлі кольору хакі, предмет схожий на ніж у чорному чохлі, мобільний телефон марки SAMSUNG, сім-карта Київстар НОМЕР_1 та два флеш-накопичувачі марки San-disk та Transcend, предмети схожі на патрони у кількості 10 шт. кал. 16 JB JUNIOR, предмет схожий на набої PATRIOT кал. 16 16 шт., предмет схожий на набої BURAN кал. 16 4 шт., предмет схожий на набої ТАХО кал. 16 4 шт., коробка з предметами схожі на набої ТАКНО кал. 16 10 шт., коробка з предметами схожі на набої SІGAL 11 шт., та прозорі 6 шт. без найменування, патронташ шкіряний з предметами схожі на набої у кількості 35 шт., ноутбук марки HP та зарядний пристрій до нього, квиток на літак СОЧІ-МОСКВА, квиток Єдиний Московський транспорт, годинник марки ORIENT, коробка від стартового пакету BEELINE НОМЕР_22, джинсова кепка та спортивні штани NIKE сірого кольору, три предмети схожі на кухонні ножі, слоти від сім-карт та флеш накопичувачів, предмет схожий на ніж складаний, коробка від мобільного телефону Galaxy J3 ІМЕІ НОМЕР_2 з мобільним телефоном марки Nokia з картрідером НОМЕР_3 , коробка від стартового пакету Київстар та слот від сім-карти НОМЕР_4 , коробка від мобільного телефону Samsung S10 з мобільним телефоном Samsung та слот сім-карти ЛАЙФСЕЛЛ НОМЕР_5 , три килима з вулиці, системний блок без розпізнавальних знаків, килимок з вулиці перед сходами, сантехнічне коліно та шланг пластиковий чорного кольору, коробка з-під взуття в якій знаходиться трав'яниста речовина зеленого кольору, ліхтарик металевий чорний з написом CONVOY, ліхтарик зеленого кольору, ліхтарик з надписом POLICE, військовий квиток № НОМЕР_6 , тимчасовий дозвіл 259010, тимчасовий дозвіл НОМЕР_7 , посвідчення НОМЕР_8 , паспорт громадянина України НОМЕР_9 , посвідчення № НОМЕР_10 , посвідчення водія НОМЕР_11 , учнівський квиток НОМЕР_12 , паспорт НОМЕР_13 , документи щодо адмін. правопорушень (протоколи, постанови), предмет схожий на ніж складаний, коробка з-під мобільного телефона НОМЕР_14 ІМЕІ2 НОМЕР_15 , коробка з-під мобільного телефону NOKIA ІМЕІ НОМЕР_16 , коробка з-під мобільного телефону NOKIA ІМЕІ НОМЕР_17 , предмет схожий на ніж у чохлі кольору хакі BUCK, балон дратівливої дії Кобра-1, предмет схожий на ніж червоного кольору, чорний блокнот записами, документи довідка № 570 від 12.05.06 р. та вимога МВС на ОСОБА_2 , спортивні штани NIKE та шорти сірого кольору, предмет схожий на нарізний карабін НОМЕР_18 з патронами Standart Plus 33 шт., коробка від мобільного телефону Samsung S10 ІМЕІ НОМЕР_19 , кофта чорного кольору CRAFT, спортивна кофта ADIDAS, чорні тактичні штани 2 шт., чорний реглан, сіро-синя футболка, автомобіль марки ВАЗ 21110, н.з. НОМЕР_20 , № кузова НОМЕР_21 , належний ОСОБА_3 .
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 01.06.2021 року працівниками Дніпровського УП ГУНП у м. Києві були проведені обшуки за адресою: АДРЕСА_1 , під час яких було незаконно вилучено майно, яке є непричетним до даного кримінального провадження, а відтак вилучене майно має статус тимчасово вилученого та відповідно підлягає поверненню його законному володільцю.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав.
Слідчий, бездіяльність якого є предметом оскарження, у судове засідання не з'явився, подав заперечення.
Вивчивши скаргу, та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Судовим розглядом встановлено, що Територіальним управління Державного бюро розслідувань, що розташоване в м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 12021100040001539 від 19.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України..
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року, надано дозвіл на проведення слідчими групи слідчих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, обшуку будинку, підсобних приміщень та домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання і вилучення речових доказів, а саме: ножа, який може бути знаряддям вчинення злочину, одягу та взуття зі слідами вчинення злочину на ньому (кров, тощо), інших предметів, які матимуть доказове значення у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
У судовому засіданні встановлено, що вилучене, відповідно до протоколу обшуку від 01 червня 2021 року за адресою: м. Київ, вул. Гродненська 11-в, на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року, на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.
Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_1 законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_1 відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4