Справа №359/6639/22
Провадження №2-а/359/112/2022
4 листопада 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Баток Н.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
1. Короткий виклад доводів адміністративного позову.
1.1. ОСОБА_1 звернувся з вказаним адміністративним позовом та обґрунтовує його тим, що 6 серпня 2022 року інспектор ДПП Стаценко А.І. склав постанову про накладення адміністративного стягнення серії 2АВ №00885824, якою він наклав на позивача штраф в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Зі змісту цієї постанови вбачається, що 6 серпня 2022 року о 13 годині 12 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по Південному мосту на правий берег м. Києва. При цьому позивач перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів на 43 км/год, чим порушив пп.«б» п.12.9 ПДР України. ОСОБА_1 посилається на те, що у зв'язку з проведенням ремонтних робіт на Південному мосту був відсутній знак 5.70 «Фото-, відеофіксація порушень Правил дорожнього руху». Крім того, позивач був змушений рухатись з означеною швидкістю у зв'язку з тим, що автомобілі, які проїжджали Південний міст, належали до спецтранспорту та рухались в одному потоці з однаковою швидкістю.
1.2. Тому ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову інспектора ДПП Стаценка А.І. про накладення адміністративного стягнення серії 2АВ №00885824 від 6 серпня 2022 року.
2. Інформація про рух адміністративної справи.
2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2022 року (а.с.9) вбачається, що адміністративна справа за адміністративним позовом, пред'явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайон-ного суду Борцю Є.О.
2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 23 вересня 2022 року (а.с.11-12) пред'явлений адміністративний позов був залишений без руху, ОСОБА_1 був визначений строк для сплати судового збору в розмірі 496 гривень 20 копійок.
2.3. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 20 жовтня 2022 року (а.с.17-18) було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
3. Ставлення учасників адміністративного процесу до пред'явленого позову.
3.1. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує адміністративний позов, наполягає на його задоволенні.
3.2. Представник відповідача не з'явився у судове засідання. Він у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду адміністративної справи. Ця обставина підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.20).
4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
4.1. 6 серпня 2022 року інспектор ДПП Стаценко А.І. склав постанову про накладення адміністративного стягнення серії 2АВ №00885824 (а.с.6-7), якою він наклав на ОСОБА_1 штраф в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, перед-баченого ч.1 ст.122 КУпАП.
4.2. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 6 серпня 2022 року о 13 годині 12 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по Південному мосту на правий берег м. Києва. При цьому позивач перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів на 43 км/год, чим порушив пп.«б» п.12.9 ПДР України.
4.3. Правовідносини регулюються главою 12 «Швидкість руху» ПДР України, а також главою 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» підрозділу ІІ «Особлива частина» розділу ІІ «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» КУпАП.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.
5.1. Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
5.2. Згідно з пп.«б» п.12.9 ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнаваль-ний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
5.3. Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
5.4. Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
5.5. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
5.6. Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.
6.1. Зі змісту матеріалів автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, розміщених за посиланням https://bdr.mvs. gov.ua/user/g/r/2AB/00885824/ (а.с.21-22), вбачається, що 6 серпня 2022 року о 13 годині 12 хвилин автомобіль марки «Opel», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по Південному мосту на правий берег м. Києва. На цій ділянці автомобільної дороги обмеження швидкості руху становить 50 км/год. Автомобіль марки «Opel», номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 93 км/год, яка перевищувала встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів на 43 км/год, тобто значно більше як на 20 км/год. З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.23) вбачається, що автомобіль марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 . Ця обставина презюмує, що він є особою, яка порушила заборону, передбачену пп.«б» п.12.9 ПДР України. Тому в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
6.2. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не мав можливості зменшити швидкість руху у зв'язку з тим, що він рухався в потоці транспортних засобів, спростовується відеозаписом, що міститься в матеріалах автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, розміщених за посиланням https://bdr.mvs.gov.ua/user/g/r/2AB/00885824. Позивач не подав жодного доказу на підтверд-ження того, що знак 5.70 «Фото-, відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» був демонтований на Південному мосту в напрямку правого берегу м. Києва. За своєю правовою природою цей довід має характер припущення, яке не може бути покладено в основу судового рішення. Крім того, навіть відсутність вказаного дорожнього знаку не звільняла ОСОБА_1 від обов'язку дотриматись обмеження швидкості руху транспорт-них засобів, передбаченого пп.«б» п.12.9 ПДР України.
6.3. Накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу є втручанням держави у право позивача на мирне володіння його майном (а саме, грошовими коштами). Таке втручання є виправданим, оскільки воно ґрунтується на дотриманні вимог чинного законодавства та відповідає суспільному інтересу, що полягає у забезпеченні правопорядку та безпеки на транспорті. Ця обставина свідчить про те, що оскаржувана постанова узгоджується з гарантіями, передбаченими п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Адже, пред'являючи адміністративний позов, ОСОБА_1 прагне уникнути адміністративної відповідальності. Такі дії позивача суперечать меті адміністративного судочинства.
6.4. З огляду на це суд дійшов переконання про відсутність підстав для скасування постанови інспектора ДПП Стаценка А.І. про накладення адміністративного стягнення серії 2АВ №00885824 від 6 серпня 2022 року. Тому у задоволенні адміністративного позову, пред'явленого ОСОБА_1 , належить відмовити.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.242, ч.1-ч.3 ст.243, ст.ст.245-246 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець