Справа № 293/1439/22
Провадження № 2/293/460/2022
08 листопада 2022 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. 14.09.2022 позивач звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради, в якому просив визнати за ним право власності на земельну частку (пай) без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) передану у колективну власність КСП «Полісся» Стиртівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
1.2. Позов обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Житомир помер батько позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай), що перебуває в колективній власності КСП «Полісся» Стиртівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області без визначення меж цієї земельної частки (паю) в натурі на місцевості. Позивач зазначає, що після смерті батька Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0332909 було втрачено, а тому постановою нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори від 07.09.2022 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний сертифікат з підстав не надання правовстановлюючого документу на вищевказану земельну частку (пай). Позивач зазначає, що прийняв спадщину після смерті батька в порядку спадкування за законом та Черняхівською державною нотаріальною конторою до майна померлого заведена спадкова справа за №130/1997. Інших спадкоємців ОСОБА_3 не мав. Вважає, що його права як спадкоємця порушені, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. Ухвалою від 19.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 17.10.2022.
2.2. 06.10.2022 на виконання вимог ухвали суду від 19.09.2022 від Черняхівської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи, заведеної до майна померлого ОСОБА_2 та інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину).
2.3. Ухвалою суду від 17.10.2022 підготовче провадження закрито та призначено судовий розгляд справи по суті на 08.11.2022.
2.4. 27.10.2022 до суду надійшла заява Черняхівської селищної ради Житомирського району про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, щодо рішення покладались на розсуд суду (а.с.42).
2.5. 08.11.2022 сторони в судове засідання не з'явились, позивач згідно поданої заяви від 25.10.2022 просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав (а.с.40).
2.6. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
2.7. В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
2.8. Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у ній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.
2.9. У судовому засіданні 08.11.2022, відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав рішення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).
3.2. Встановлено, що за життя ОСОБА_3 виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0332909 відповідно до якого ОСОБА_3 отримав право на земельну частку (пай) в реформованому КСП «Полісся» Стиртівської сільської ради с.Стирти; вартість земельної частки (паю) по реформованому КСП «Полісся» на території Стиртівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області становить 4241,00грн., що стверджується довідкою управління надання адміністративних послуг Головного Управління держгеокадастру у Житомирській області за №1519/35-22 від 05.09.2022 (а.с. 11).
3.3. Відповідно до розміщеного оголошення в газеті «Нове життя», втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0332909 виданий Черняхівською РДА КСП «Полісся» с.Стирти на ім'я ОСОБА_2 слід вважати недійсним (а.с.13).
3.4. Наявність родинних відносин між померлим ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 , виданого 24.02.1957 Стиртівською сільською радою, актовий запис про народження №2 (а.с.9).
3.5. На день смерті ОСОБА_3 та протягом шести місяців після його смерті в будинку АДРЕСА_1 , який належав померлому, ніхто не проживав та не був зареєстрований, що стверджується довідкою Черняхівської селищної ради Житомирської області від 17.08.2022 за №70 (а.с. 14).
3.6. 07.10.1997 до майна померлого ОСОБА_3 . Черняхівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №130/1997, відповідно до якої син померлого, ОСОБА_1 прийняв спадщину та 07.10.1997 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 29).
3.7. Відповідно до постанови державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області від 07.09.2022 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на сертифікат на право на земельну частку (пай) в реформованому КСП «Полісся» Стиртівської сільської ради після смерті батька ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що не було подано правовстановлюючий документ на вищевказаний сертифікат (а.с.12).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
4.2. За змістом статей 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.
4.3. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК Української РСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
4.4. Відповідно до частин першої та другої статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
4.5. Водночас статтею 548 ЦК Української РСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
4.6. Разом з тим ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
4.7. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
4.8. Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
4.9. Згідно зі ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.
4.10. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
4.11. Статтею 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 року передбачено, що до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
4.12. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.
4.13. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства.
4.14. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.
4.15. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
4.16. Указом президента України від 08 серпня 1995року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
4.17. Відповідно до абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
4.18. Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства (п.16.17. Перехідних положень ЗК України).
V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
5.1. Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що він як єдиний спадкоємець за законом після смерті батька ОСОБА_3 не має можливості у позасудовому порядку скористатися своїми правом на спадкування права на земельну частку (пай) в реформованому КСП «Полісся» Стиртівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.
5.2. Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя був членом Колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся» Стиртівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та отримав право на земельну частку (пай) в КСП «Полісся», однак, після його смерті сертифікат про право на земельну частку (пай) в КСП «Полісся» був втрачений.
5.3. 07.10.1997 Черняхівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 130/1997. Згідно матеріалів спадкової справи, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька в порядку спадкування за законом. Після смерті ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) в КСП «Полісся», увійшло до складу його спадщини.
5.4. Згідно з постановою державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори від 07.09.2022 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП «Полісся» після померлого ОСОБА_3 .
5.5. Оскільки до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшло право на земельну частку (пай), а позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька шляхом подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, вимога останнього про визнання за ним права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, зважаючи на відмову державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на сертифікат на право на земельну частку (пай) з підстав, що позивачем не наданий правовстановлюючий документ.
5.6. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
5.7. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
5.8. Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
5.9. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
5.10. Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України.
6.2. Враховуючи, що спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну частку (пай) без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), передану у колективну власність колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся» Стиртівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2
адреса проживання:
АДРЕСА_2
РНОКПП НОМЕР_3
Відповідач:
Черняхівська селищна рада
Житомирської області
адреса місцезнаходження:
12301, Житомирська область,
смт Черняхів, Майдан Рад, 1
код ЄДРПОУ 04344156
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ