Справа № 522/15138/22
3/522/12169/22
07 листопада 2022 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі - КУпАП),-
06.11.2022р., приблизно о 10 годині 00 хвилин, солдат ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння під час виконання службово-бойових завдань на об'єкті охорони в умовах воєнного стану, що підтверджується протоколом медичного огляду КНП «ООМЦПЗ» ООР № 001598 від 06.11.2022р.
ОСОБА_1 під час розгляду вказаної справи, свою вину у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення визнав. У вчиненому щиро покаявся.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до диспозиції ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» особливий період діє в Україні з 17.03.2014р.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 , а також викладені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії НГУ № 273422 від 07.11.2022р., протоколом КНП «ООМЦПЗ» ООР медичного огляду № 001598 від 06.11.2022р., військовим білетом НОМЕР_2 ОСОБА_2 .
Таким чином, суд доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - виконання військовослужбовцями військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_2 адміністративне стягнення у межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, його може бути звільнено від сплати судового збору, згідно п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 172-20 ч.3, 283,284 КУпАП, п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 655 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: К.О.Лагода