01.11.2022 Єдиний унікальний номер 205/7146/22
Провадження № 1-кп/205/955/22
01 листопада 2022 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022046690000495 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 23.07.1985 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 141 ч.1, 17, 229-6 ч. 1, 42 КК СССР до позбавлення волі строком на 2 роки;
- 22.03.1990 року Кіровським районним судом Дніпропетровської області за ст. 229-1 ч.1, 229-2 ч.1, 140 ч.2, 42, 14 КК України до позбавлення волі строком на 5 років та додатково за ст. 14 - лікування від алкоголізму, за переглядом вироку 15.06.1990 року вирок від 22.03.1990 року змінено, перекваліфікація ст. 229-1 ч.1 на 229-6 ч.2 КК УССР, вважати осудженим за ст. 140 ч.2, 229-2 ч.1, 229-6 ч.2, 42, 14 КК УССР до позбавлення волі строком на 4 роки;
- 04.02.1994 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 140 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки та додатково за ст. 14 - лікування від наркоманії;
- 18.12.1997 року Кіровським районним судом Дніпропетровської області за ст. 142 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 11 років та додатково конфіскація майна, а за ст. 14 - лікування від наркоманії, на підставі ст. 26 КК України, визнаний особливо небезпечним рецидивістом, за переглядом вироку 18.11.2001 року Ізяславським районним судом Хмельницької області, визначено вважати осудженим за ст. 187 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 10 років та ст. 26 КК України виключити;
- 21.12.2011 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 119 ч.1 до позбавлення волі строком на 3 роки;
- 19.02.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст. 309 ч.2 до позбавлення волі строком на 2 роки;
- 19.08.2015 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 309 КК України до позбавлення волі, строком на 3 роки, на підставі ст.75, ст.76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки;
- 17.03.2020 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України часткового приєднання покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі по вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2015 та кінцевим покаранням у вигляді 5 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, суд -
07 вересня 2022 року близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_3 , який засуджений та відбуває покарання у Державній установі «Дніпровська виправна колонія (№ 89)», розташованій за адресою: м. Дніпро, вул.Данила Галицького, 1а, знаходився в одному з локальних секторів ДУ «ДВК (№ 89)», де помітив на землі камінець до якого примотаний паперовий згорток за допомогою клейкої прозорої стрічки типу «скотч». ОСОБА_3 підійшов до вказаного згортку, оглянув його та зрозумів, що у вказаному згортку знаходиться наркотичний засіб. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник кримінально-протиправний умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу для особистого вживання, без мети збуту.
Після цього ОСОБА_3 реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, підняв з землі вищезазначений камінець, до якого примотаний паперовий згорток за допомогою клейкої прозорої стрічки типу «скотч», та поклав його до зовнішнього правого карману штанів одягнутих на ньому, таким чином придбав та почав зберігати його при собі.
В подальшому, цього ж дня близько 15 години 30 хвилин поведінка ОСОБА_3 викликала підозри у співробітника оперативного відділу колонії, яким ОСОБА_3 супроводжено до службового кабінету оперативного відділу установи. На запитання оперативного співробітника установи до засудженого ОСОБА_3 чи є у нього предмети або речовини обіг яких обмежено або заборонено, останній повідомив, що має при собі наркотичний засіб, після чого співробітники колонії викликали слідчо- оперативну групу ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Того ж дня в період часу з 16 годин 29 хвилин до 16 години 32 хвилин під час огляду місця події слідчим ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, який проводився у приміщенні ДУ «ДВК № 89», ОСОБА_3 в присутності двох понятих чоловічої статі добровільно видав працівникам поліції із правої передньої кишені штанів, одягнутих на ньому, зазначений вище паперовий згорток в котрому містилася кристалічна речовина білого кольору масою 0,7126 г.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-22/27794-НЗПРАП від 14.10.2022, речовина, видана ОСОБА_3 під час огляду, містить в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,5265 г, що відповідно до Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, перевищує невеликі розміри, тобто більше ніж 0,02 г.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, кваліфікуються за ч. 1 ст. 309 КК України.
До обвинувального акту, який містить клопотання прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані: письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_4 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Дослідивши зміст відповідної заяви та матеріалів дізнання, суд приходить до висновку що вказана заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформована без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд, з огляду на відповідність цих обставин матеріалам кримінального провадженні, а також з урахуванням відсутності підстав для сумніву в їх об'єктивності та доведеності, визнає їх доведеними.
Таким чином, суд приходить до висновку про достатність підстав для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, характеризується посередньо.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також для попередження нових злочинів, йому слід призначити покарання у вигляді арешту.
У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення після ухвалення попереднього вироку, суд вважає за необхідне застосовувати вимоги ч. 1 ст. 71 КК України і призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2020 року, із застосуванням вимог ст. 72 КК України, перевівши покарання у виді арешту у більш суворий вид - позбавлення волі, з дотриманням правил складання покарань.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-22/27794-НЗПРАП від 14.10.2022 року, витрати на яку складають 1510 грн 24 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст.100 КПК України, речові докази, визнані у кримінальному провадженні, а саме: метадон (фенадон), маса якого становить 0,5265 г, котрий знаходиться у спеціальному пакеті прошитому паперовою біркою, на якій знаходиться пояснювальний напис «До висновку експерта №СЕ-19/104-22/27794-НЗПРАП від 14.10.2022 по кримінальному провадженню №12022046690000495 від 08.09.2022 року, що переданий на зберігання в камеру схову ВП №3 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області - підлягає знищенню.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді арешту строком на три місяці.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково, у вигляді трьох місяців позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2020 року та, відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом переведення менш суворого виду покарання у більш суворий, з розрахунку один день позбавлення волі за один день арешту, визначити ОСОБА_3 за сукупністю вироків остаточне покарання у вигляді шести місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 01.11.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_3 1510 (одну тисячу п'ятсот десять) гривень 24 копійки витрат на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-22/27794-НЗПРАП від 14.10.2022 року.
Речові докази у кримінальному провадженні, якими було визнано:
- метадон (фенадон), маса якого становить 0,5265 г, котрий знаходиться у спеціальному пакеті прошитому паперовою біркою, на якій знаходиться пояснювальний напис «До висновку експерта №СЕ-19/104-22/27794-НЗПРАП від 14.10.2022 по кримінальному провадженню №12022046690000495 від 08.09.2022 року, що переданий на зберігання в камеру схову ВП №3 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області - знищити.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження
Суддя: ОСОБА_1