Номер провадження: 11-кп/813/1957/22
Справа № 522/16471/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07.11.2022 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Секретаря - ОСОБА_5
Обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Одеса кримінальне провадження № 12019162500001985 від 03.09.2019, № 12020162500000006 від 02.01.2020 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2022 про продовження строку тримання під вартою відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ожидів Бузького району Львівської області, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувають обвинувальні акти по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2022 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шістдесят днів, тобто до 15 листопада 2022 року включно.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову, якою змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній решт, зазначає, що являється інвалідом другої групи, перебуває під вартою 2 роки 10 місяців.
Заслухавши суддю - доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 який підтримав апеляційну скаргу, в судових дебатах залишився на своїй позиції, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
У відповідності до приписів ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
До закінчення строку дії попередньої ухвали, судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 не завершено, а отже, суд зобов'язаний був вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи рішення щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд виходив із того, що ризики, які мали місце як при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , так і до теперішнього часу не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченого під час судового розгляду. Обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_6 визначено на стадії досудового розслідування.
На цій стадії судового розгляду кримінального провадження на підставі обвинувального акту апеляційний суд не вправі вирішувати питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення, які повинен вирішити суд першої інстанції по суті висунутого обвинувачення особі.
Наведені відомості дали підстави для висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути продовжений з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам у разі незастосування запобіжного заходу.
Апеляційний суд також враховує те, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, ОСОБА_6 має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки, на цей час відносно нього розглядається низка обвинувальних актів у Приморському районному суді м. Одеси.
Крім того, ризик впливу на свідків та потерпілого підтверджується тим, що обвинувачений перед загрозою суворого покарання може вчинити дії, спрямовані на залякування потерпілих та свідків, з метою спотворення їх показань в суді, тому зазначений ризик наразі є актуальним.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення зумовлений наявністю попередніх ризиків та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки обвинувачений ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду останній може вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі, аналогічно у зв'язку з відсутністю засобів для існування.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що відсутні підстави для відмови в продовженні строку запобіжного заходу, як на тому наполягає апелянт, оскільки таке рішення не зможе запобігти ризикам, які продовжують існувати на цій стадії судового розгляду.
Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги обвинуваченого щодо відсутності правових підстав для продовження запобіжного заходу не ґрунтуються на матеріалах провадження. Доводи апелянта не спростовують встановлені в судовому засіданні обставини та зведені до незгоди з прийнятим рішенням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Будь-яких доказів, які свідчать про порушення прав обвинуваченого ОСОБА_6 не надано.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Частина 1 ст. 318 КПК України встановлює, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу районного суду на положення ст. 8 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 та приписи ст. 28 та 318 КПК України. та рекомендувати суду першої інстанції дотриматися принципу розумних строків у даному кримінальному провадженні, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 28 КПК України, якою регламентовано, що кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка тримається під вартою має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. 404, 407, 409, 419. 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2022 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про продовження строку тримання під вартою до 15 листопада 2022 включно, - без змін.
Звернути увагу суду 1-ої інстанції на необхідність дотримання розумних строків, передбачених ст. 28, 318 КПК України під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7