Номер провадження: 22-ц/813/8103/22
Справа № 515/558/22
Головуючий у першій інстанції Тимошенко С. В.
Доповідач Склярська І. В.
Іменем України
07.11.2022 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Склярської І.В. ,
суддів: Приходько Л.А., Семиженка Г.В.,
секретар Хухров С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 14 липня 2022 року у складі судді Тимошенка С.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
26 травня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 26 жовтня 2003 року уклала шлюб з відповідачем у якому народилися діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вказала, що протягом сумісного життя з відповідачем, останній не проявляв до неї уваги; щасливе сумісне життя, притаманне подружжю, пройшло повз них; ОСОБА_1 постійно проживав у окремій кімнаті будинку, вони не мають спільних поглядів на життя, спільних інтересів.
ОСОБА_2 вважає, що такий шлюб не має права на існування, переконана у тому, що краще зараз розірвати шлюб, а ніж згодом з можливими труднощами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 14 липня 2022 року позовні вимоги про розірвання шлюбу задоволено. Суд ухвалив:
Розірвати шлюб, зареєстрований 26.10.2003 р. виконкомом Рибальської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, актовий запис № 3, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після розірвання шлюбу відновити позивачу дошлюбне прізвище " ОСОБА_6 ".
Суд вирішив питання судових витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про розірвання шлюбу.
Аргументи учасників справи
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що не був згоден з поданим позовом своєї дружини, тому що вона у повній мірі не зрозуміла обставини сімейного життя, які на теперішній час виникли з урахуванням військового конфлікту між Україною та РФ з тих підстав, що він почав займатися волонтерською діяльністю з метою надання допомоги військовим. Вказав, що проживають та виховують двох дітей разом, ведуть спільне господарство, а тому він бажає зберегти сім'ю в інтересах дітей.
Також зазначив, що бажав подати до суду першої інстанції клопотання про надання строку для примирення, але не встиг, так як, 14.07.2022, з урахуванням свого стан здоров'я, який підтверджує витягом з медичної карти, звернувся до лікаря. Посилається на те, що судом не було вжито заходів для надання строку на примирення сторін.
Про час та розгляд справи ОСОБА_1 повідомлений належним чином, суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
(2) Позиція інших учасників
Відзив на апеляційну скаргу не надходив. На електронну адресу апеляційного суду 14.10.2022 надійшла заява ОСОБА_2 від 13.10.2022 в якій зазначено про її прийняття судом, долучення до матеріалів справи, постановлення судового рішення про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , розгляд справи за її відсутності, проте відправником даної заяви є ОСОБА_7 , повноваження щодо представництва якого інтересів позивачки, відсутні. Ця ж заява надійшла поштовим відправленням, відправником якої є ОСОБА_1 .
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду має бути залишено без змін, а скарга без задоволення, з таких підстав.
Про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції сторони повідомлені належним чином про що свідчать поштові відправлення про вручення судових повісток.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За положеннями ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бут розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що 26.10.2003 виконкомом Рибальської сільської ради Татарбунарського району Одеської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , актовий запис № 3 (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 ) (а.с. 6).
Сторони є батьками: повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ) та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ) (а.с. 7-8).
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 02.06.2022 відкрито провадження та призначена дата судового засідання в порядку спрощеного провадження 14.07.2022, роз'яснено право відповідача подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзив на позовну заяву. Зазначену ухвалу з копією позовної заяви ОСОБА_1 особисто отримав 02.07.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19). Правом на надання відзиву, відповідач не скористався.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шлюб між сторонами розпався, тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається, що судом першої інстанції не було вжито заходів до примирення подружжя, а саме, не надано строк для примирення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Отже, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Враховуючи виписку із медичної карти амбулаторного хворого, яка датована 15.07.2022 та повідомлення, з якого вбачається, що апелянт 02.07.2022 знав про існування позовної заяви та дати судового засідання, відповідач мав час подати до суду першої інстанції клопотання про надання строку для примирення, але не скористався таким правом.
Отже, з часу звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу до часу перегляду рішення суду судом апеляційної інстанції докази наявності примирення сторін наслідком яких є відмова позивача від позову суду у встановленому законом порядку не надані.
Колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на таке.
Вищенаведена заява ОСОБА_2 , направлена на адресу суду електронною поштою та поштовим відправленням, відправниками за яким вказані особи, які не мають повноважень на представництво позивачки не надає підстав для прийняття її до уваги, оскільки окрім того, що їх відправником не є ОСОБА_2 , її, як, позивачу, у випадку не бажання розривати шлюбу надано право відмовитися від позову у суді апеляційної інстанції, яким ОСОБА_2 не скористалася.
Розірвання шлюбу між сторонами не є перешкодою для його укладання сторонами.
Таким чином, наведені доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції, не надають підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Щодо судових витрат
Судові витрати, понесені апелянтом, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу, з підстав залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 14 липня 2022 року, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 07 листопада 2022 року.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.А. Приходько
Г.В. Семиженко