Справа № 127/15690/22
Провадження № 2/127/1990/22
07 листопада 2022 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Волошина С.В.,
за участі секретаря судового засідання Волхової М.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 01.04.2022 року.
Позов мотивований тим, що з 22.01.2013 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилася донька ОСОБА_3 . ОСОБА_2 проживає окремо від сім'ї, донька ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю, перебуває на повному її утриманні. Відповідач позивачу коштів на утримання дитини не дає, в досудовому порядку подружжя домовленості про утримання дитини не досягло. Позивач не в змозі самостійно забезпечити дитині належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного та морального розвитку. Відповідач офіційно працевлаштований, отримує пенсію, інших дітей не має, має матеріальну змогу сплачувати аліменти на утримання дитини, яка потребує матеріальної допомоги батька. Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.09.2022 року у справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 17.10.2022 року вирішено перейти у цивільній справі від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав, вказав що бажає допомагати своїй доньці матеріально.
Дослідивши обставини справи, заслухавши позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.08.2022 року під головуванням судді Борисюк І.Е. (справа №127/13410/22) (згідно інформації, що міститься в ЄДРСР за посиланням https://reestr.court.gov.ua/Review/105569904).
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.12.2018 року (а.с.7).
Позивач зареєстрована та фактично проживає разом з донькою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).
В судовому засіданні встановлено, що Відповідач проживає окремо від дитини, добровільно матері своєї доньки належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має можливість її надавати, зазначені обставини Відповідачем визнано.
В судовому засіданні відповідачем зазначено, що працює від на посаді приймальника в ТОВ «Аргон», його середньомісячний дохід від роботи становить близько 8000 грн.
Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов'язку батьків утримувати дитину та його виконання.
Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини 1 статті 183 цього ж Кодексу частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Положеннями ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня - 2744 гривня, з 1 грудня - 2833 гривні;
Дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день ухвалення рішення суду виповнилося 6 років.
Судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по утриманню дитини, а тому право позивача є порушеним, яке підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача коштів на утримання дитини (аліментів).
Визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів, суд враховує обов'язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа та має можливість надавати матеріальну допомогу, а дитина потребує такої допомоги. Суд бере до уваги, що відповідач доказів надання матеріальної допомоги та неможливості утримувати дитину суду не надав.
На підставі викладеного суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов'язок батьків по її утриманню, встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає справедливим встановлення аліментів в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу (заробітку) відповідача, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, що буде розумним, справедливим та зваженим, з огляду на спільний обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Разом із тим, суд вважає за доцільне, ухвалюючи рішення у даній справі, роз'яснити сторонам право звернення до суду в подальшому із позовом про зміну (збільшення, зменшення) розміру аліментів, у випадках, передбачених ст.192 СК України.
Судом враховані всі встановлені та підтверджені в судовому засіданні обставини, що мають бути враховані при винесенні рішення про стягнення аліментів, відповідно до вимог ст.182 СК України.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви; аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
У даній справі аліменти підлягають стягненню в контексті ст.191 СК України з дня пред'явлення позову, тобто з 22.07.2022 року.
Підстав для стягнення з відповідача аліментів за минулий час в контексті ст.191 СК України, а саме з 01.04.2022 року, судом не встановлено.
У відповідності до п.1. ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 992,40 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180-183, 191 СК України, ст. 12, 81-82, 141, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову, тобто з 22.07.2022 року, і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 гривень.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за одинмісяць допустити донегайноговиконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 07.11.2022 року.
Суддя: