Справа № 127/16601/22
Провадження № 2-а/127/144/22
"24" жовтня 2022 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області та інспектора поліції ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Касімова Василя Володимировича, про скасування постанови серії ЕАР № 5659864 від 24.07.2022, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ГУНП у Тернопільській області та інспектора поліції ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Касімов В.В., про скасування постанови серії ЕАР № 5659864 від 24.07.2022, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач мотивувала адміністративний позов наступним.
24 липня 2022 року, інспектором поліції ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Касімовим В.В., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5659864, про те, що 24.07.2022, о 18 год. 30 хв. у с. Чистилів, Тернопільського району, Тернопільської області (дорога Р41), водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Scoda Octavia», р/н НОМЕР_1 , здійснила обгін на пішохідному переході, чим порушила п. 14.6(в) ПДР України.
На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки вона правопорушення у якому її визнав винним інспектор поліції не здійснювала та ПДР України не порушувала.
Крім того, позивач стверджує, що 24.07.2022 рухаючись автомобілем марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 о 18:30 год у с. Чистилів Тернопільського району Тернопільської області (дорога Р41), завчано здійснила обгін поодинокого транспортного засобу, який рухався з швидкістю не більше 30 км/год., у дозволеному місці за відсутності заборонних знаків дорожнього руху. Маневр обгону завершено дальше ніж за 50 м перед пішохідним переходом з дотриманням вимог дорожньої розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія», оскільки автомобіль після завершення обгону зайняв положення для подальшого руху у попутному напряму відповідної смуги не перетинаючи вузьку суцільну лінію.
Також позивач в поданому до суду позові вказувала, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано її пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином в порядку, визначеному ч. 2 ст. 268 КАС України.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, також просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Завчасно подавши до суду відзив на позовну заяву з диском відеофіксацією скоєного правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 24 липня 2022 року, інспектором поліції ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Касімовим В.В., винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5659864 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Як вбачається зі змісту постанови поліцейським встановлено, що 24.07.2022, о 18 год. 30 хв. в с. Чистилів, (дорога Р41), водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Scoda Octavia», р/н НОМЕР_1 , здійснила обгін на пішохідному переході, чим порушила п. 14.6(в) ПДР України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У відповідності до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 14.6 (в) ПДР України, обгін заборонено: ближче ніж за 50м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100м - поза населеним пунктом.
Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме ч. 1 ст. 222 визначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, обгін заборонено: ближче ніж за 50м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100м - поза населеним пунктом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Інспектор поліції Касімов В.В. представився позивачу та відповідно до порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу (ч. 1 ст. 279 КУпАП).
Позивачу було роз'яснено суть її правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1, ч. 1, ст. 284 КУпАП інспектор поліції Касімов В.В. виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Враховуючи ч. 3 ст. 285 КУпАП копія постанови вручається під розписку, інспектор поліції Касімов В.В. вручив копію позивачу.
Судом оглянуто відеозапис, наданий інспектором поліції, який суд вважає таким, що підтверджує порушення водія ОСОБА_1 п. 14.6(в) ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому, позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували обставини, викладені в оскаржуваній постанові.
Отже, вищевказаним доказом спростовуються обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача.
Крім того, на відеозаписі з бодікамери інспектора поліції Касімова В.В. зафіксовано визнання факту порушення правил дорожнього руху позивачем, мотивуючи його закінченням маневру.
З огляду на зазначене, суд вважає, що в даному випадку має місце факт порушення позивачем п. 14.6(в) ПДР та правомірність притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2статті 122 КУпАП.
Твердження позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адмінправопорушення, суд вважає безпідставним та необґрунтованим. Так, дослідивши дане відео, суд не виявив порушень, допущених патрульним інспектором, зокрема, інспектор представився, оголосив яка справа розглядається, повідомив водію її права, склад правопорушення.
Таким чином, позивачем не надано суду докази та переконливі обґрунтування того, що нею не було вчинено правопорушення, яке їй інкримінується.
Позивач, аргументуючи свою позицію посилається на те, що не було враховано обставини передбачені положенням ст. 33 КУпАП, а також її невинуватість у вчиненні правопорушення, однак суд відмовляючи у задоволенні позову приймає до уваги, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП ).
Частиною 3 ст. 254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Згідно вказаної норми ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері вчення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне рушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки суду надані докази, які визнані судом як такі, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд -
Постанову серії ЕАР № 5659864 від 24.07.2022, винесену інспектором поліції ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Касімовим Василем Володимировичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області та інспектора поліції ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Касімова Василя Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Тернопільській області: адреса: місто Тернопіль, вулиця Валова, буд. 11, 46001, ЄДРПОУ: 40108720.
Відповідач: інспектор поліції ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Касімов Василь Володимирович, адреса місця роботи: місто Тернопіль, вулиця Степанова, буд. 45, 46027.
Суддя: