04.11.2022 Справа № 756/9619/22
Унікальний №756/9619/22
Провадження №2-о/756/398/22
04 листопада 2022 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини,
Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Корнієнко А.А., звернулися до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту народження у м. Сімферополь, АР Крим, дитини, що підтверджується копіями виписного епікризу та копією свідоцтва про народження дитини, виданими на тимчасово окупованій території України, батьками яких зазначено громадян Російської Федерації.
Ознайомившись з заявою та доданими до неї документами, суд доходить наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначений перелік фактів, що мають юридичне значення, які встановлюються судом.
При цьому, ч. 2 ст. 315 ЦПК України також передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 7 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 в справі № 320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту народження дитини у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, заявники посилаються на те, що вони є громадянами України, проте, дитина народилась на тимчасово окупованій території України, а тому підставою для проведення державної реєстрації акту цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно ч. 2, 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Згідно п.14 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених Наказом Міністерства юстиції України (від 18.10.2000 № 52/5 із змінами та доповненнями), у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
Отже, підставою для проведення державної реєстрації народження дитини, відповідно до вищезазначеного закону є звернення заявника до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
07 травня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» №2217-IX від 21.04.2022, на підставі якого ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» викладена в наступній редакції: будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
З матеріалів заяви вбачається, що на підтвердження факту народження дитини заявників, представником до суду надано копію виписного епікризу (з акушерського стаціонару) та копію свідоцтва про народження, які були видані органами на тимчасово окупованій території.
Вказані документи у відповідності до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, визнаються дійсними в Україні.
Доказів того, що заявникам відмовлено в державній реєстрації народження дитини у зв'язку з тим, що документи про народження дитини видані окупаційною владою - суду не надано.
З огляду на викладене, звернення до суду з даною заявою є передчасним, оскільки законом визначено позасудовий порядок встановлення факту, про який просять заявники.
При цьому, у разі відмови компетентного органу проведення державної реєстрації народження дитини, така відмова (бездіяльність) може бути оскаржена в адміністративному порядку.
Щодо посилання представника заявників на лист Верховного Суду від 22.04.2021, в якому зазначено, що під час розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації фактів не ґрунтується на положенні чинного законодавства, суд роз'яснює наступне.
Лист Верховного Суду № 987/0/208-21 датований 22.04.2021, разом з тим зміни до ч. 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якими частину третю статті 9 доповнено словами «крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану», внесені законом, який набрав чинності 07.05.2022.
Таким чином, лист Верховного Суду № 987/0/208-21 від 22.04.2021 містить методичні рекомендації, виходячи з норм діючого на той час законодавства та без урахування відповідних змін у законодавстві станом на день звернення з вказаними заявами.
Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведеного, у відкритті провадження за заявою про встановлення факту народження дитини, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 186, 260, 261, 294, 315, 318, 353-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.В. Шевчук