Справа № 752/15642/22
Провадження № 1-кп/752/1849/22
08 листопада 2022 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні, проведеному за відсутності учасників судового провадження (спрощене провадження) в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12022105010001677 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинськ Волинської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє: 15.09.2021 вироком Іванічевського районного суду Волинської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, відносно якого 30.10.2021, 29.12.2021, та 26.05.2021 Володимиро-Волинською окружною прокуратурою скеровано обвинувальні акти за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до суду, та за наслідками розгляду яких остаточне рішення судом не прийнято, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб придбав психотропну речовину PVP, яку незаконно зберігав до 10.10.2022 до 18 год. 30 хв., коли був із нею зупинений працівниками поліції за адресою: м. Київ, пров. Жуковський, 6, та яка була у нього вилучена у пластиковій колбі зеленого кольору цього ж дня о 20 год. 10 хв. за цією ж адресою. Згідно висновку експерта у наданій на дослідження речовині міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,348 г.
Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_3 у незаконному придбанні і зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Під час дізнання обвинувачений, у присутності захисника ОСОБА_4 склав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Не оспорював встановлені під час дізнання обставини. Йому були роз'яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку та отримана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Прокурор разом з обвинувальним актом подав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України за згодою учасників судового провадження, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним. При цьому данні розписок, наявних у доданих до суду матеріалах, надають суду можливість прийти до висновку, що обвинувачений правильно та без сумнівів розуміє зміст обставин.
При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відповідно до ч.2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком; данні про особу, згідно яких обвинувачений під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді арешту у межах санкції ч.1 ст. 309 КК України. Суд вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Щодо не призначення більш м'якого покарання, суд виходив з того, що обвинувачений під час дізнання зазначав, що він не працює. Відомості про його соціальний статус, родинні зв'язки тощо, матеріали провадження не містять.
Також суд зазначає, що підстави для призначення остаточного покарання відповідно до вимог ст.71 КК України відсутні, оскільки кримінальний проступок був ним вчинений після спливу іспитового строку, призначеного попереднім вироком Іванічевського районного суду Волинської області від 15.09.2021, яким він був звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100,124 КПК України.
Керуючись ст.370, 371, ч.2 ст. 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання, після набрання вироком суду законної сили.
Речові докази - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,348 г., який передано на зберігання до камери речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція ФП №-013843) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн. 24 коп.
У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва тридцяти днів з дня його отримання.
Суддя ОСОБА_1