Справа №521/15574/22
Номер провадження 3/521/10144/22
04 листопада 2022 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Кузьменко Н.Л., з секретарем Чебановою С.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, паспорт гр. України зразка 1994 року (серії НОМЕР_1 , виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 24.09.2001 року), заміжньої, неофіційно надає послуги з прибирання (клінінгу), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №125297 від 29.09.2022 року, вбачається, що 29.09.2022 року приблизно о 15:00 годині гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ображала нецензурною лайкою свого рідного брата ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
За даним фактом співробітниками поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненому не визнала та пояснила, що на теперішній час вона проживає у квартирі АДРЕСА_2 , разом зі своєї матір'ю та братом. На протязі тривалого часу гр. ОСОБА_2 (її брат) вчиняє відносно неї домашнє насильство, про що співробітниками поліції неодноразово складено відповідні протоколи. Так, 29.09.2022 року гр. ОСОБА_2 знов вчинив конфлікт та застосував фізичну силу відносно неї, з приводу чого сусіди викликали поліції. По приїзду співробітників поліції, вона звернулась із відповідною заявою про вчинення домашнього насильства та її брат - гр. ОСОБА_2 написав заяву у відповідь аби ввести співробітників органу поліції в оману. Справу про адміністративне правопорушення просить закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного.
Доказами у справах про адміністративні правопорушення, згідно з приписами ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року (із змінами та доповненнями).
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Отже, насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
У даному випадку, судом встановлено лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 відсутня. Мав місце конфлікт, однак, не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Суд звертає увагу, що відповідно до протоколу серії ВАВ №125297 від 29.09.2022 року, конфлікту відбувся у денну пору доби, проте в матеріалах справи відсутні свідчення можливих свідків (сусідів) щодо обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд самостійно не може встановлювати обставини вчинення правопорушення, та розглядає справу в межах обставин адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі, і не може з власної ініціативи вийти за межі зазначених в протоколі обставин правопорушення та конкретної норми, яка ставиться у вину особі відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оскільки, згідно правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року по справі №489/4827/16а, свідчення службової особи не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю.
З фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б вказували на негативну репутацію ОСОБА_1 або зафіксовані у встановленому порядку факти застосування нею насильства до членів сім'ї.
Обставини дій ОСОБА_1 хоча й відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, втім, їх зміст не розкрито, а тим більше не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом», а, відтак, ці доводи ґрунтуються на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суд оцінює критично з наведених вище обставин.
З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом встановленого законом строку з дня її винесення.
Суддя: Н.Л. Кузьменко